Ранній український модернізм у контекстах порівняльного літературознавства. Методологічні ракурси

Анотація

У статті досліджується феномен українського модернізму як важливої епохи
в історії української і світової літератури. Акцент зроблено на авторській
присутності в літературному процесі. У порівняльних контекстах аналізується
існування канону як естетичного явища культури. До уваги також узято історичні,
громадсько-політичні, філософські та психологічні координати часу. Окремо
ідеться про гендерні позиції письменників та критиків. Таким чином, літературні
явища увиразнено в усій повноті онтологічних полів. Важливим є виявлення
напрямків за якими доречно порівнювати українську модерну традицію зі
світовою. У контексті компаративістики запропоновано методику наукового
дослідження літературних явищ, процесів, постатей і творів.
Праця розкриває добу кінця ХІХ – початку ХХ ст. в українській літературі
як наукову проблему. Вирішення цієї проблеми ведеться у зіставних контекстах
європейського fin de siѐcle. Аналізуються можливості фронтального підходу
в роботі з таким складним матеріалом як динаміка культурної епохи в ключових
домінантах. До останніх належать хронологічні межі періоду, боротьба/взаємодія
літературних поколінь, мистецькі напрями і стилі, творча особистість в усьому
розмаїтті самовиявів та своєрідність індивідуальної поетики кожного чільного
письменника у її значимості та впливах. Також до уваги мусово взяти
соціокультурні, громадсько-політичні, релігійні, наукові, приватно-побутові
координати часу. Історико-філологічна, філософська, культурологічна скерованість дослідження (щоб не втратити цілісності) повинна концентруватися на
головному – створеній письменником художній реальності.
Наскрізним у статті є навчально-методичний ракурс. Акцентовано увагу на
можливостях аудиторної роботи зі студентами в таких важких для аналізу
вимірах, як міжнаціональна взаємодій літературних епох, літературних поколінь,
стильових напрямків тощо.