Методика використання екранізації художнього твору при вивченні польської літератури
Ключові слова:
екранізація, інтерпретація, кіноінтерпретація, кіноосвіта, кіноадаптація, дискусіяАнотація
У статті йдеться про екранізацію художнього твору та методику її аналізу
при вивченні польської літератури. Сучасному педагогу доводиться докладати
чимало зусиль, щоб активізувати читацький інтерес здобувачів освіти на уроках
літератури, а сам урок зробити цікавим і змістовним. Одним із таких засобів є
кіноекранізація художніх творів. Запропоновано різні погляди на цю проблему
як вітчизняних (В. Винничук, О. Муратов, Л. Брюховецька, С. Марченко та ін.),
так і польських (Б. Косецька, Б. В. Левицький, Е. Нурчинська-Фідельська,
Я. Плісецький, та ін.) науковців. Зазначено, що екранізація літературного твору
допомагає здобувачам освіти по-новому прочитати, побачити його, відкрити в
ньому не помічені раніше красу і глибину, дає матеріал для розвитку образного
мислення. Через образи та події, які бачать на екрані, вони можуть створити
власну думку – правдиво чи хибно передано акторами задум письменника, чи
відповідають екранізовані герої персонажам художнього твору, чи задум
режисера відповідає змісту повісті чи роману, що випущено, а що добавлено у
фільмі. Звернуто увагу на розвиваючу, виховну, пізнавальну та навчальну
функції кіноінтерпретацій. Визначено основні методи порівняльного аналізу
художнього твору та його екранізації, переваги та недоліки кіноадаптацій.
Розглянуто суть поняття «кіноосвіта», її основні завдання та роль у естетичному
вихованні молодого покоління. З’ясовано, що використання кіноінтерпретацій
при вивченні літератури робить заняття не тільки різноманітнішими, яскравішими, але й цікавішими та емоційнішими, змістовнішими.