Мовностилістична канва художньої прози Олени Пчілки

Анотація

Творчість Олени Пчілки, жінки з багатьма обдаруваннями, дієвої, цікавої
особистості, в українській науці достатньо не оцінена й не пошанована. За
радянських часів, в силу дворянського походження та інших факторів з цим
пов’язаних, вона довго сприймалася тільки як матір Лесі Українки та
знаходилася ніби в її тіні. Водночас, виховуючи свою талановиту доньку та
інших дітей, вона знаходила час для самореалізації. Знаємо її як письменницю,
поетесу, драматурга, мистецтвознавця, журналістку, літературного критика,
перекладачку, видавця, фольклористку, зрештою, як першу в Україні жінкуакадеміка. Тому до 170-річного ювілею від дня народження письменниці
хотілося б долучити слово про її творчість, зокрема, прозу, адже, за
визначенням багатьох дослідників, саме у прозі найбільш яскраво проявився її
письменницький талант.
Олена Пчілка як літературна діячка пробувала себе у фактично у всіх
літературних жанрах. У цій розвідці хотілося б привернути увагу до малої
прози письменниці, виокремивши ті мовностилістичні засоби, які закладені в її
основі й великою мірою впливають на сприйняття цих творів. Варто зазначити,
що мова оповідань Олени Пчілки з такого погляду – дуже цікаве явище.