Пунктуаційна культура речень із відокремленими членами (на матеріалі видання «Вісник Демидівщини»)

Автор(и)

  • Руслана Зінчук Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-5432-7346
  • Тетяна Бурковська Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2304-9383.2025-39.zin

Ключові слова:

правописна норма, пунктуаційна культура, мова медіа, відокремлені члени речення, обставина, означення, прикладка, додаток, редагування

Анотація

У статті досліджено пунктуаційну культуру районної газети «Вісник Демидівщини» на рівні речень із відокремленими членами. В епоху інформаційного суспільства працівники медіа, зважаючи на високий рівень довіри читачів, повинні дбати не тільки про змістове наповнення матеріалу, а й про його мовний аспект. Проте нерідко в сучасних журналістських текстах можна простежити порушення норм української літературної мови на різних рівнях, зокрема на пунктуаційному, внаслідок чого виникає потреба аналізу мовної культури медіа. Труднощів у редагуванні матеріалів додає змістове навантаження та бажання авторів інтонаційно увиразнити певні члени речення. Різнотипні пунктуаційні помилки виникають і при оформленні відокремлених компонентів, що зумовлює актуальність пропонованої наукової розвідки.

Мета дослідження – проаналізувати пунктуаційну культуру речень із відокремленими членами на матеріалі регіонального видання «Вісник Демидівщини»; диференціювати виявлені анормативи за частотністю; визначити ступінь лінгворизику кожного їх типу. Фактаж узято із 50 випусків районної газети за 2022 рік. Виділено типові позиції обов’язкового та факультативного вживання розділових знаків. Помилконебезпечні місця систематизовано за видом відокремленого члена речення.

Результати. З’ясовано, що автори журналістських матеріалів у більшості зафіксованих випадків факультативно відокремлюють звороти із прийменниковими сполуками відповідно до, згідно з, у зв’язку з та ін. Найвищим ступенем лінгворизику позначене відокремлення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами. Менш частотні помилки, пов’язані з пунктуаційним оформленням відокремленої прикладки. Зрідка простежено анормативи в реченнях із відокремленим означенням, яке найчастіше виражене дієприкметниковим зворотом. Поодиноко зафіксовано помилки при виділенні додатка. Анормативи, пов’язані з уживанням зайвого розділового знака, виявлено найчастіше. Меншою кількістю прикладів представлено пропущення необхідного розділового знака.

Біографії авторів

  • Руслана Зінчук, Волинський національний університет імені Лесі Українки

    Зінчук Руслана Степанівна – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки.

  • Тетяна Бурковська, Волинський національний університет імені Лесі Українки

    Бурковська Тетяна Миколаївна – студентка факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Посилання

Бондаренко, Т. Г. (2000). Пунктуаційні помилки як різновид комунікативного шуму. Лінгвогеографія Черкащини: збірник матеріалів міжвузівської науково-практичної конференції, м. Умань, 25–26 травня 2000 р. Київ: Знання, 88–90.

Бондаренко, Т. Г. (2003). Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: автореф. дис. … канд. філол. наук:

10.01.08. Київ.

Боярська Л. В. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг).

URL: http://journlib.univ.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.

Зінчук, Р. С., Остапчук, С. С., Кевлюк, І. В. (2023). Пунктуаційна культура сучасних онлайнових ЗМІ: різновиди анормативів та редагування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 60, 1, 48–52.

Капелюшний, А. О. (2000). Типологія журналістських помилок. Львів: ПАІС.

Козленко, І. (2009). Українська пунктуація. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».

Мариненко, І. О. (2011). Види граматичних і пунктуаційних помилок на сторінках журналу «Український тиждень». Стиль і текст: наук. зб. / за ред. В. В. Різуна. Київ, 12, 104–114.

Терлак, З. (2021). Пунктуаційний словник-довідник. Вид. 2-ге. Львів: Видавництво «Апріорі».

Цапок, О. М. (2013). Пунктуаційні помилки в інтернет-виданнях. Мовознавчий вісник, 16–17, 250–256.

Шульська, Н. М., Зінчук, Р. С. (2022). Дотримання редактором пунктуаційних норм у мові медіа. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Київ, 33 (72), 2, 2, 276–282.

Яворський, А. Ю. (2012а). Синтаксичні помилки в журналістських текстах (на матеріалі газети «День»). Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк, 1 (226), 143–150.

Яворський, А. Ю. (2012б). Типові мовні помилки на сторінках друкованих ЗМІ Кам’янеччини. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Кам’янець- Подільський: Аксіома, 29 (1), 121–125.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Пунктуаційна культура речень із відокремленими членами (на матеріалі видання «Вісник Демидівщини»). (2025). Волинь філологічна: текст і контекст, 39, 184-194. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2025-39.zin