Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола»
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.yamКлючові слова:
ранній період письменницької і журналістської діяльності Петра Волиняка; псевдонім, оповідання, композиція, ідейно- тематичні особливості, журнал «Життя й революція»Анотація
Мета розвідки – проаналізувати ідейно-художні та композиційні особливості раннього оповідання П. Чечета (автонім письменника, журналіста й редактора Петра Волиняка (1907–1969)) «Лола» (1932). В основі методології статті – культурно-історичний метод, який дає можливість урахувати ідейні параметри доби, а також акцентувати на гендерному аспекті твору. Комплексний підхід забезпечує цілісне бачення багатогранної діяльності Петра Волиняка.
Результатом дослідження є доведення провідних наративів тексту,сформованих радянською ідеологією, зокрема: колективізація як вираження нового способу господарювання, боротьба з традиціями народів Сходу, емансипація жінки. Основним є гендерний аспект, тому на передньому плані – образ Лоли. Завдячуючи впливу радянського міста й освіти, вона приносить ідею визволення жінки Сходу в рідний аул. Ідейним продовженням образу Лоли є Турсин, яка виростає зі свого середовища і протистоїть йому; це практично єдиний образ у творі, що розвивається.
Зауважено дидактизм у змісті і прямолінійність сюжету, публіцистичний пафос, чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів, однозначність семантики образів, символіки дня і ночі. Ім’я головної героїні Лола, що означає тюльпан, має смислове навантаження: дівчина принесла соціальне оновлення. А в епілозі оповідання підкреслюється закономірність: після появи Лоли Кизил-Гурт укрилася тюльпанами.
Примітно, що П. Чечет наголошує на ролі слова (агітація Лоли, авторитетні слова ворожбита, прокляття батька, слова Турсин, яка продовжила справу Лоли).
Наголошується, що світоглядний конфлікт в оповіданні розгортається й на особистому рівні (Лола – батько).
Розглянуто композиційні особливості твору, їхню роль у досягненні ідейного задуму. Пісня, що звучить в епілозі, демонструє визнання Лоли народною героїнею.
У висновках підкреслено, що, попри соціалістичні акценти, гендерний аспект твору – ідею емансипації жінки Сходу – реалізовано послідовно. Стилістика оповідання підтверджує закономірність того, що П. Чечет відбувся як журналіст.
Нова самоідентифікація автора (псевдонім Петро Волиняк), обумовлена еміграційним періодом, засвідчила в літературі його світоглядні зміни.
Посилання
Волиняк, П. (1968). Ще раз у справі приїзду моєї дочки. Нові Дні, 226, 27.
Качуровський, І. (1977). Слово Петра Волиняка. Нові Дні, 334, 2, 12–14.
Кедрин, І. (1986). У межах зацікавлення. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка.
Ленська, С. В. (2015). Українська мала проза 1920 – 1960-х років: ідейно-тематичні домінанти, жанрові моделі і стильові стратегії: дис. ... доктора філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка Київ.
Лукасевич, Л. (1982). Роздуми на схилку життя. Ню Йорк; С. Бавнд Брук: Українське православне видавництво св. Софії.
Просалова, В. (2024a). Біографічні чинники псевдоніміки українських літераторів у таборах Ді-Пі. Синопсис: текст, контекст, медіа. 30 (3), 215–224. URL: https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/653/514
Просалова, В. А. (2024b). Між Сціллою і Харібдою: про псевдонімію українських письменників-експатріантів. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 35 (74), 3, 1, 189–194.
Романенчук Б., д-р (1973). Волиняк Петро. Романенчук Б., д-р. Азбуковник: енциклопедія української літератури. Філядельфія: Київ, 2, 250–251.
Чечет, П. (1932). Лола. Життя й революція, 5, 66–71.
Чечет, П. (1931). У країні сонця та пісків. Молодий більшовик, 15–16, 14–15.
Яблонський, М. (2022a). Дитячі образи у прозі Петра Волиняка. Освіта і виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного освітнього процесу. Луцьк : Волинський ІППО, 180–188.
Яблонський, М. (2022b). Жанр подорожнього нарису в журналістиці Петра Волиняка. Вчені записки Таврійського національного університету імені
В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 33 (72), 3, 356–361.
Яблонський, М. (2021a). Збірка оповідань Петра Волиняка «Земля кличе»: екзистенція людини і нації. ХІ. Internationale virtuelle Konferenz der
Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. München, 482–492.
Яблонський, М. (2024). Канада в об’єктиві подорожнього репортажу Петра Волиняка. Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 35 (74), 5, 2, 235–242.
Яблонський, М. (2022c). Петро Волиняк і В. Коротич: з історії «культобміну» та ідеологічних протиріч доби. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації», 33 (72), 6, 2, 243–251.
Яблонський, М. (2015). Повість Петра Волиняка «Михайло Танцюра»: особливості поетики та стилю. Науковий вісник Східноєвропейського національного ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, 9 (310), 219–224.
Яблонський, М. (2020). Редакційно-видавнича діяльність Петра Волиняка. Українська біографістика = Biographistica Ukrainica, 19, 243–258.
Яблонський, М. (2014). Рецепція Т. Шевченка у творчості Петра Волиняка 1940-х років. Волинь філологічна: текст і контекст, 18, 158–169.
Яблонський, М. (2021b). Тижневик «Нові Дні» і Петро Волиняк як видавець та автор. Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія: Журналістика, 49, 46–54.
