Автореференційні модуси творчості Олександри Судовщикової-Косач: еґо-текст «Хаос» і драма «Чому»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.koc

Ключові слова:

автореференційність, гендер, еґо-текст, драма, рукопис

Анотація

Стаття присвячена вивченню специфіки творчого надбання двомовної письменниці Олександри Судовщикової (псевдонім – Грицько Григоренко). У центрі дослідження перебуває автобіографічний твір «Хаос» та драма «Чому», досі неопублікована, рукопис якої зберігається в фондах Національного музею української літератури. Мета статті – проаналізувати автореференційний дискурс як домінантний в обох творах. Інтерес до автореференційного дискурсу у сучасній філології став особливо помітним упродовж останніх років Під цим явищем розуміють повідомлення автора про самого себе як головного референта письма, що передбачає у текстах насичену рефлексійність, вдумливі спроби самоідентифікації. Дослідження автореференційності зумовлює використання синтезу таких літературознавчих методів, як історико-культурний, структурно-семіотичний, психологічний, залучення елементів інтертекстуального та метадраматичного аналізів. Одним із завдань студії є зіставлення особливостей автореференційних модусів у документальному і художньому творах, взаємопроникнення літератури нон-фікшн і художньої образності.

Результати. Основна увага у статті приділена гендерному аспекту в автореференційному дискурсі Олександри Судовщикової, зокрема емансипаційній проблематиці, жіночому типові мислення, своєрідності самоконцептуалізації у двох творах письменниці. До уваги бралися сучасні погляди науковців на тлумачення гендеру в літературнму доробку кінця ХІХ – початку ХХ ст. (В. Агеєва, Л. Мірошниченко, М. Крупка, А. Швець). Основним результатом розвідки стало висвітлення особливостей новаторства жіночого письма у спробах самовираження Олександри Судовщикової в еґо-тексті «Хаос» та п’єсі «Чому». У висновках наголошено, що модуси автореференційності у творчості Олександри Судовщикової зумовлені жанровими патернами, однак обидва базуються на особистісному досвіді та самоідентичності авторки. Прикладом унікальної відвертості та сповідальності, характерної для літератури нон-фікшн, є твір письменниці «Хаос», стилістика якого
близька до потоку свідомості. У ньому письменниця визначає себе як нову жінку гамлетівського типу. Натомість драма «Чому» зосереджена на болісному виборі героїні шляху між самореалізацією у світі, де домінують чоловічі цінності, і домашнім вогнищем. Цінність обох текстів полягає в тому, що авторка одна з перших в Україні на початку ХХ ст. продемонструвала механізми формування інакомислення в усталеній гендерній парадигмі.

Біографія автора

  • Світлана Кочерга

    Кочерга Світлана Олексіївна – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія»

Посилання

Агеєва, В (2007). Крізь століття: принагідні візії після постмодернізму. Українська мала проза ХХ століття: антологія. Київ, Факт, 2007. С. 9–46.

Григоренко, Г. (2006). Хаос. Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія, 2, 208–313.

Косач, М. (2017). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум. Київ: Видавничий дім «Комора».

Крупка, М. (2013). Любов і смерть у хаосі буття («Хаос» Грицька Григоренка). Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство, 27, ч. 4, 49–8.Леонтович, В. (1903). Грицько Григоренко. Оттиск из журнала «Киевская старина». Киев: тип. Г. Т. Корчак-Новицкого.

Мірошниченко, Л. (2006). «…надмірне стражданння переростало у твір… («Хаос» Грицька Григоренка). Спадщина: літературне джерелознавство, текстологія, 2, 66–76.

Павлено, Ю. (2018). Чорнильна історія. Письмо про Себе фікційного суб’єкта (на матеріалі французького роману XVIII – початку ХХІ століть) : монографія. Київ : Видавничий центр КНЛУ.

Пашко, О. (2024). Грицько Григоренко: приватне як «чиста дружба», суспільне як взаємодопомога. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. Київ: Смолоскип.

Старицька-Черняхівська, Л. (1913). Крила. Літературно-науковий вістник, 64, кн. 10, 71–113.

Судовщикова, А. Отчего. Рукопис. Фонди Національного музею літератури України: КН-14474, А-1073.

Українка, Леся. (2021). Повне академічне зібрання творів (Т. 4). Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Українка, Леся. (2021). Повне академічне зібрання творів (Т. 11). Луцьк Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Швець, А (2018). Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах: монографія. Львів: Інститут Івана Франка НАН України; Лекторій СУА з жіночих студій УКУ; ВГО «Союз Українок».

Lefort-Favreau, Julien (2017). Paysages des écritures de soi. Acta fabula, vol. 18, № 6, Essais critiques, Juin 2017, URL: http://www.fabula.org/revue/document10366.php

Завантаження

Опубліковано

2025-12-25

Номер

Розділ

Із роду Косачів-Драгоманових

Як цитувати

Автореференційні модуси творчості Олександри Судовщикової-Косач: еґо-текст «Хаос» і драма «Чому». (2025). Волинь філологічна: текст і контекст, 38, 108-123. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.koc