Іван Денисюк про Олену Пчілку. (Рецепція рецепції)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.gol

Ключові слова:

ван Денисюк, Олена Пчілка, рецепція, біографія, династичний методичний підхід, аристократизм духу, проза малих форм, фольклорні матеріали

Анотація

Мета статті полягає у необхідності з’ясування культурно-історичної, теоретико-методологічної, бібліографічної, біографічної та рецептивної значущости літературозначих і фольклористичних праць Івана Овксентійовича Денисюка, присвячених життєвому і творчому шляху Олени Пчілки. Відовідно до мети, у методологічний інструментарій дослідження увійшли елементи культурно-історичного, бібліографічного, біографічного, порівняльного, герменевтичного та рецептивного методів. У результаті дослідження узагальнено, систематизовано й проаналізовано розміщені в окремих працях Івана Денисюка ідеї щодо значущости внеску Олени Пчілки у розвиток національної літератури та літературознавства, фольклористики, педагогіки, політики й україністики в цілому. Особливу увагу надано теоретико-методологічному науковому підґрунтю наукових праць Івана Денисюка, зокрема методу династичного вивчення культурологічної спадщини родини Драгоманових-Косачів з акцентуванням на роль і значення Олени Пчілки у родинному вихованні обдарованих дітей, які закладали основи українського аристократизму, формували осердя національної ідентичности й елітарности і стали знаковими особистостями у розвитку нашої культури. Звернено увагу на спільність наукових інтересів (зокрема у галузі фольклористики) Івана Денисюка й Олени Пчілки. Проаналізовано літературознавчі праці науковця, присвячені малій прозі Олени Пчілки. Проведено порівняльний аналіз культурно-історичного контексту праці Івана Денисюка й Олени Пчілки. Зроблено висновки про важливість цілісного сприйняття розміщених у різних наукових працях Івана Денисюка аксіологічних суджень щодо внеску Олени Пчілки у розвиток українського культурного процесу. Оприявлено бібліографічну, джерелознавчу й історіографічну важливість праць науковця про культурологічний доробок матері Лесі Українки. Акцентовано на аксонометричній релевантності творчої спадщини Олени Пчілки та її рецепції у наукових працях Івана Денисюка. Підкреслено дидактичну й методологічну актуальність як культурологічного доробку самої Олени Пчілки, так і його наукової рецепції у працях Івана Денисюка.

Біографія автора

  • Роман Голод

    Голод Роман Богданович – доктор філологічних наук, професор, декан Факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Посилання

Денисюк, І. (2005). Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. Львів.

Денисюк І., Скрипка Т. (1999) Дворянське гніздо Косачів. Львів: Академічний експрес.

Михида, С. (2006) Мегатекст і особистість письменника. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 26. 58–62.

Овдійчук, Л. (2021). Інтеграційність біографічного методу вивчення художнього тексту у фаховій підготовці майбутніх вчителів української мови і літератури. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка / Підготовка фахівців у системі професійної освіти. Т.169. №13. 101–106.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-25

Номер

Розділ

Олена Пчілка: постать

Як цитувати

Іван Денисюк про Олену Пчілку. (Рецепція рецепції). (2025). Волинь філологічна: текст і контекст, 38, 47-57. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.gol