Потебнянська основа класифікації рибальських найменувань

Автор(и)

  • Роман Вікторович Міняйло

Ключові слова:

О. Потебня, чуттєві сприйняття, аналітичні судження, рибальська лексика і фразеологія, первономени, усуспільнені найменування, усуспільнені метафоричні найменування

Анотація

У розвідці на основі власних досліджень запропоновано класифікаціюукраїнських рибальських найменувань. За теоретичне підґрунтя класифікаціїправили лінгвістичні погляди О. Потебні на природу чуттєвих сприйняттів таїхню роль у постанні різноструктурних номінацій-суджень. Споконвічністюрибальського промислу на теренах України визначено важливість вивчаннярибальських найменувань в аспекті історичної еволюції мислення. О. Потебнярозрізняв судження аналітичні й синтетичні, наголошуючи на первинностіаналітичних суджень із безпосередньо чуттєвого сприймання. На матеріаліговірок української мови встановлено, що продуктивним способом творенняіхтіонімів і назв рибальських знарядь є універбація, наприклад: піща́нка ←піща́на ри́ба, трав’я́нка ← трав’яна́ щу́ка, поплавча́нка ← поплаво́чна у́дочкатощо. Найчастіше рибальські універби функціюють поруч із базовимидволексемними найменуваннями. На основі проаналізованого матеріалувиділено: первономени – сутнісні назви, значеннєва природа яких прозора, як івластивості позначуваного, і залишається незмінною від первнів. Приналежністьмайже всіх без винятку рибальських первономенів до лексико-семантичної групи«Назви риб» пояснюється вже згаданою емпіричністю (відчуттєвоюпізнавальністю), що лежить в основі класифікації цих предметно-матеріальнихобʼєктів живої природи. Усуспільнені найменування – назви, що відбиваютьетапи постання й удосконалювання рукотворних обʼєктів матеріального світу, атакож розвиток колективної думки у сприйманні обʼєктів і явищ довкілля.Усуспільнені найменування властиві будь-якій тематичній групі лексики будьякої мови, пор.: грец. αθερινιά ʻгуста сітка, якою ловлять дрібну рибуʼ ← αθερίναʻриба родини атеринових (Atherinidae) роду A. Atherinaʼ і укр. діал. плотвя́нка‘дрібновічкова сітка з розміром вічка 22×22 мм’ ← плотва́ʻневеликапрісноводна риба родини короповихʼ, карасьо́вка ‘крупновічкова сітка зрозміром вічка 50×50 мм і більше’ ← кара́сь (риба, що виростає більш крупною).Усуспільнені метафоричні найменування – різноструктурні мовні одиниціхудожньо-образного рівня колективного мислення, які можуть мати статус якзагальновживаних, так і професійних назв у певному територіально-мовномуконтинуумі: нижньонаддністрянське дої́ти ‘шарпати невід у процесірибальстваʼ, буковинське доки піде струг за саком ʻніколиʼ тощо.

Біографія автора

Роман Вікторович Міняйло

Міняйло Роман Вікторович – кандидат філологічних наук, доцент кафедриукраїнської лінгвістики, літератури та методики навчання Комунального закладу«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради; ORCID iD:0000-0001-9392-594X; roman298@gmail.com

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Як цитувати

Міняйло, Р. В. (2020). Потебнянська основа класифікації рибальських найменувань. Волинь філологічна: текст і контекст, (29), 96–107. вилучено із https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/893

Номер

Розділ

Лексичні параметри функціювання мови