Леся Українка у глобалізаційному інформаційному просторі: до проблеми укладання аудіогіду Музеєм Лесі Українки ВНУ імені Лесі Українки
Анотація
Стаття розповідає про два практично-орієнтовані перекладацькі
проєкти, виконані спільно кафедрою прикладної лінгвістики та Музеєм Лесі
Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки у
2021 році. Мета публікації: познайомити наукову спільноту з процесом
укладання англомовного аудіогіда Музеєм Лесі Українки, проаналізувати
труднощі та переваги таких завдань у складі комплексної підготовки
прикладних лінгвістів та перекладачів. На сьогодні, творчість та біографія
Лесі Українки недостатньо представлені в глобалізаційному
інформаційному просторі, хоча універсальність тем та доля письменниці
цікаві широкій, світовій аудиторії. Леся Українка знала багато мов,
перекладала та популяризувала європейську літературу в Україні, а її тексти
поєднують у собі унікальні національні теми з вічними та глобальними.
Перший проєкт передбачав створення статті Вікіпедії про драму-феєрію
«Лісова пісня» англійською мовою. Студенти, залучені до його виконання,
використовували уже існуючий переклад Персіваля Канді. Їх головне
завдання полягало в структуруванні статті згідно з вимогами Вікіпедії та
насиченні її додатковими джерелами, ілюстраціями й посиланнями. Другий
проєкт, робота над укладанням англомовного аудіогіда Музеєм Лесі
Українки, був значно складнішим та масштабним. Він поєднував у собі
кілька етапів: від адаптації тексту до його запису носієм англійської мови.
Над укладанням працювали директор Музею Лесі Українки Тетяна
Данилюк-Терещук, магістри прикладної лінгвістики під керівництвом проф.
Біскуб І.П. та викладач і носій англійської мови, голос аудіогіда, Даглас
О’Брайен. У процесі перекладу тексту екскурсії було здійснено багато
граматичних та лексико-семантичних трансформацій, найскладнішими для
перекладу були власні назви та реалії, що потребували адаптації,
додаткового тлумачення для глобальної аудиторії не знайомої з українським
культурним контекстом.