Факт у літературі: породження значень
Анотація
Піддано сумніву дефініцію «художньо-документальна література» як
такої, що містить ознаки апорії. Застосувавши методи аналогій та діалектичний
та залучивши феноменологічний інструментарій, показано відмінність між
фактом як інертною історичною одиницею і фактом у кореляційно-контактних
образних утвореннях. Шляхом логічних умовиводів приходимо до висновку,
що факт у документальному тексті – однозначний, міра інформації, яку він
несе, рівновелика його відповідникові в емпірично репрезентативному
просторі, він одновимірний, історично і просторово локалізований, вичерпний,
кінечний у плані повідомлення. Художній текст – гіперскладне поєднання
різного роду контактів, синтез глибини абстраговано художніх мислеформ із
абсолютно конкретним значенням видимих речей. З одного боку – інженерія, з
іншого – магічно-ритуальна процедура.
Висловлюємо міркування щодо механізму трансформації інформаційно-
семантичного в інформативно-естетичне. Розглядаємо художній текст як
багатоканальну систему, де факт піддається обробці шляхом стиснення
(квінтесенціювання), квантування (енерговпливу), кодування
(образоутворення), перемішування (корелювання). Для ілюстрування
теоретичних тез використовуємо роман «Листя землі» В. Дрозда.
Ключові слова: художній текст, факт у літературі, міра інформації,
документальний текст, структура факту.