ЕКСПРЕСІОНІЗМ В ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ 20-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ М. БАЖАНА, М. КУЛІША, О. ТУРЯНСЬКОГО)

Анотація

О. ТУРЯНСЬКОГО)

У статті поставлено завдання доповнити сформовану за останнє десятиліття рецептивну парадигму українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. Зроблено діахронний зріз для уточнення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового й територіального критеріїв. Об’єкти дослідження вибрано з огляду на новизну ракурсу презентації творчості М. Бажана, М. Куліша, О. Турянського, уже ідентифікованих як узалежнені від експресіонізму. Збірку М. Бажана «17-й патруль» проаналізовано як близьку до лівоекс-пресіоністських засад з одночасними проявами автентичного експресіонізму. П’єсу М. Куліша «Вічний бунт» інтегровано в площину ком’юніонізму-активіз-му із зазначенням синтетичної природи драматургії митця. Твір О. Турянського «Поза межами болю» розглянуто крізь призму синтезу засадничо-інваріантних ознак імпресіонізму та експресіонізму.

Ключові слова: стиль, експресіонізм, ком’юніонізм, активізм, імпресіонізм, синтетизм.