ХУДОЖНЬО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ОБРАЗ СВІТУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ПОЕЗІЇ ТА МИСТЕЦТВІ
Анотація
У статті через заглиблення в мову великого Кобзаря - у внутрішню її форму як вираження індивідуального світогляду народу (В. Гумбольдт) - характеризується шевченківський художньо-філософський образ світу, його метафізичний і ментальний виміри та розглядається взаємодія поезій Т. Шевченка з його живописом, графікою, малюнками, офортами, з’ясовуються діалогічні відносини, що складаються між його творами та творами інших митців - представників красного письменства та зображальних мистецтв. Приділяється увага кінемато-графічності мислення поета, висловлюється думка про можливість розкадрування літературних творів Кобзаря та їхнього відтворення у стилі українського поетичного кіно. Підкреслено оновленість сталих фольклорних образів і мовних зворотів та підсилення їхньої емоційно-стилістичної ємності в шевченківській художній системі. Аналізуються погляди на творчість Т. Шевченка таких дослідників, як Б. Лепкий, В. Шевчук, І. Дзюба та Л. Генералюк.
Ключові слова: доля, думи, композиція, поетика, ритміко-інтонаційна організація тексту, світобачення, образна система, структура.