Львівська казкарська традиція в постатях і текстах
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2025-39.kraКлючові слова:
авторська казка, жанроформа казки, жанрова система, Ігор Калинець, львівська казкарська традиція, міська казка, текстАнотація
Статтю присвячено дослідженню феномену львівської казкарської традиції через призму постатей відомих письменників та їхніх творів. Для літературознавчого аналізу обрано антологію «Казки Старого Лева» (2003) і збірку «Казки зі Львова» (1999) Ігоря Калинця, які є багатим джерелом для вивчення казки минулих епох, а також жанрово-стильової та поетико- наративної особливості сучасної казкотворчості.
Мета цієї розвідки – впровадити в науковий літературознавчий дискурс жанроформу авторської казки як новий жанр дитячої літератури, розглядаючи її в контексті нової казковості.
Результати. Дослідження жанроформи казки має теоретичні обґрунтування в літературознавчих працях О. Дибовської, Н. Горбач, О. Горбонос, В. Кизилової, Г. Сабат, Н. Тихолоз та інших. Особливої уваги заслуговують найновіші дослідження В. Кизилової, присвячені жанровому і тематичному розмаїттю сучасної української дитячої літератури. На думку дослідниці, «останні десятиліття тематичні групи авторської казки збагатилися новими текстами, де жанровий зміст зазнав змін, модифікацій у зв’язку із внутрішньо літературними й зовнішніми (історичними, соціальними, мистецькими) чинниками; з’явилися й нові тематичні напрями, до осмислення яких вдаються сучасні автори казок для дітей» (Кизилова, 2024: 167). Дослідницька методика використовує метод аналізу; застосовується також культурно-історичний, історико-літературний, описовий та контекстуальний методи дослідження. Синтез цього наукового інструментарію сприяє вивченню жанроформ дитячої літератури.
Науковою новизною статті є спроба проаналізувати дитячі твори Ігоря Калинця як авторську казку, самобутню жанроформу в сучасній дитячій літературі.
Висновки. Контекст львівської казки проілюстровано цікавими персоналіями, проаналізовано авторські казки Ігоря Калинця. У статті також простежується розвиток самої жанроформи казки від літературної (ХІХ – ХХ століття) до сучасної авторської казки на межі ХХ – ХХІ століть.
Посилання
Андрієвська, Л. (2003). Місто Левів і Казкарів. Казки Старого Лева / упоряд. Л. Андрієвська. Львів, Видавництво Старого Лева, 2003, 5–6.
Горбач, Н. (2016). Жанр авторської казки в українській дитячій літературі: витоки та перспективи. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки, вип. 1, 39–44.
Калинець, І. (1999). Вуличний музика. Казки зі Львова. Львів, Сполом, 115–118. Калинець, І. (1999). Дівчинка і квіти. Казки зі Львова. Львів, Сполом, 43–45.
Калинець, І. (1999). Книжечка для Дзвінки. Казки зі Львова. Львів, Сполом, 7–8. Калинець, І. (2003). Скрипцьо та інші. Казки Старого Лева. Львів, Видавництво Старого Лева, 156–159.
Калинець, І. (2003). Хлопчик-Фіґурка. Казки Старого Лева. Львів, Видавництво Старого Лева, 165–182.
Кизилова, В. (2020). Динаміка української літературної прозової казки: [монографія]. Київ, Талком. 211 с.
Кизилова, В. (2023). Казковий цикл у новітній українській літературі для дітей та юнацтва: тематичний вимір. Література в мультикультурному дискурсі: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції / за заг. ред. О. Крижановської. Полтава, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 88– 92.
Кизилова, В. (2015). Українська література для дітей та юнацтва: новітній дискурс : [навчально-методичний посібник для студ. вищих навч. закл.] Старобільськ, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». 236 с.
Кизилова, В. (2024). Феномен української казки: [навч. посіб. для студ. закл. вищої освіти] Полтава, Держ. закл. «Луган. нац. у-т імені Тараса Шевченка», 2024. 215 с.
Тихолоз, Н. (2006). Казкотворчість Івана Франка (генологічні аспекти) / Відп. ред. Є. К. Нахлік. Львів, Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. «Франкознавча серія», вип. 6, 2006. 316 с.
