Гніздо «з духом вулика»: Іван Денисюк як співавтор родинно-біографічної саги «Дворянське гніздо Косачів»

Анотація

Мета статті – на основі епістолярного матеріалу, що зберігається у приватному архіві, розкрити характерні особливості творчої співпраці авторів Івана Денисюка та Тамари Скрипки у процесі написання експериментальної монографії «Дворянське гніздо Косачів». Методи: біографічний, ґенетичний, порівняльно-історичний, текстологічного аналізу.

Результати. З’ясовано ключові етапи написання біографічного дослідження, встановлено роль і внесок кожного зі літературознавців, відстежено пошукову траєкторії обох учених та оприявнено архівну джерельну базу при верифікації окремих фактів родинного життєвпису Косачів, визначено новаторство та наукову унікальність представленої у книзі дослідницької візії. У теоретико-методологічному аспекті використано ті методичні практики та пошукові стратегії, які безпосередньо пов’язані з інтерпретацією маловивченого емпіричного матеріалу. Застосовано класичний біографічний метод при виявленні невідомого досі насамперед життєписного фактажу та простеженні різного типу контактних зв’язків між окремими персоналіями. Для відстеження становлення маґістральних концептуальних ідей аналізованої праці від початкового її задуму до завершеної композиційної структури, послуговуємося когнітивними ресурсами ґенетичного та порівняльно-історичного методів. До критичної оцінки окремих дослідницьких висновків залучено методику текстологічного аналізу. Розкрито процес трансформації назви розвідки (від «Родинної саги Косачів» до «Дворянського гнізда Косачів»), етапи співаторського досвіду (спільні публікації невідомих листів письменниці, стаття про встановлення Лесиного авторства брошури «Оцінка «Нарису української соціал-демократичної партії» та кілька нарисів про «Таємниці Запруддя»). Висновки. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що авторам цієї феноменальної студії вдалося осягнути безперервність духовного зв’язку роду Драгоманових-Косачів, залучивши архівний матеріал, родинний епістолярій, особисто зібрані свідчення сучасників Лесі Українки та членів її родини. Вперше на сторінках «Дворянського гнізда Косачів» долі усіх родичів увійшли у простір наукового осмислення, а Олена Пчілка справедливо оцінена в
усій багатогранності її постаті.