Комедія «Світова річ» Олени Пчілкиу поставах галицьких театрів –професійного та аматорського (1893–1897)

Анотація

Мета розвідки – простежити галицьку театральну рецепцію «Світової речі» Олени Пчілки в 1893–1897 рр., із залученням до розгляду дотичних матеріалів розкрити передумови та обставини її сценічного втілення драматичним гуртком студентської «Академічної Громади» у Львові. Методи: джерелознавчий, фактологічний, біографічний, контактологічний, культурно-історичний, рецептивний.

Результати. У джерелознавчій, фактологічній та біографічно-контактоло-гічній статті уперше на основі публікацій, виявлених у львівській пресі –газетах «Діло» й «Руслан» і журналі «Зоря», – простежено галицьку театральну рецепцію комедії «Світова річ» Олени Пчілки в 1893–1897 рр. П’єсу ставив мандрівний професійний театр народовського товариства «Руська Бесіда» (принаймні в 1893–1894 рр. й 1896 р., у переробці Михайла Старицького) й аматорський драматичний гурток львівської студентської «Академічної Громади». Докладно з’ясовано передумови, обставини (1896–1897) та особливості постави (5 лютого 1897 р. в залі Поштового клубу у Львові) комедії «Світова річ» гуртком «Академічної Громади». Режисером вистави був Микола Вороний, який раніше в тернопільській виставі «Світової речі» (30 квітня 1896 р.), що її показав Руський народний театр, грав роль Голуба. В аматорській виставі виконавицею головної дійової особи Олександри (у Пчілчиному оригіналі – Саша) була драматична артистка театру «Руської Бесіди» в 1893–1901 рр. Марія Слободівна (у шлюбі: Крушельницька; *1876–†1935). Ролі виконували також її сестра Емілія Слободівна, Юрій Тобілевич (син Івана Тобілевича, на той час – студент Львівської політехніки), Северин Паньківський та ін. Театральну історію комедії «Світова річ» Олени Пчілки в Галичині варто далі простежити за сторінками галицької та буковинської преси другої половини 1880-х – початку 1900-х років.

В епілозі до статті висвітлено епізод зі стосунків і взаємних відгуків М. Вороного, Марії Крушельницької та її чоловіка Антона Крушельницького в 1925 р.

Висновки. Досі газетна та журнальна інформація про ці галицькі вистави не стала об’єктом спеціального дослідження літературознавців і театрознавців. У введенні зібраних відомостей у науковий обіг та в осмисленні їх і полягає наукова новизна пропонованої розвідки.