Antropologiczne ujęcie polskojęzycznej memuarystyki XVII wieku: na pograniczu kultur

Abstract

Світлана Сухарєва. Антропологічний підхід до польськомовної
мемуаристики ХVII століття: на пограниччі культур. У публікації
розглянуто антропологічні мотиви польськомовної мемуарної прози ХVII
століття на прикладі творчості польських та українських письменників.
Звернено особливу увагу на щоденники Яна Хризостома Паска, Миколая
Ємеловського, Шимона Окольського, Йоахима Єрлича, Станіслава Решки,
Каспера Вільковського. Простежено антропологічні елементи діаріїв,
міщанських та козацьких хронік, автобіографічних спогадів, військових
щоденників, подорожніх записок тощо. Доведено, що антропологічна тематика
стала основним імперативом розвитку цього жанру письменства в межах
суспільно-літературного інтертексту та документалістики. Автори барокових
польськомовних спогадів, нотаток та щоденників створили вдалий художній
план реальних історичних подій, внесли значну долю суб‘єктивізму в
побутовий матеріал, надали приватним записам статусу загальнодержавного
здобутку, що підносить цей різновид документальної прози до статусу
літературних джерел давнини.
Ключові слова: мемуаристика, антропологічні мотиви, інтертекст,
пограниччя культур, документалістика, діарій, раптулярій.