Давньоукраїнські заповіти в контексті мемуарно- автобіографічної традиції

Abstract

Стаття присвячена давньоукраїнським заповітам, що є зразками
мемуарно-автобіографічної традиції в літературі. З‘ясовано їх статус, жанрову
природу, зв‘язки з іншими жанрами української документалістики, зокрема
києворуськими княжими житіями, повчаннями та автобіографіями.
Проаналізовано окремі зразки цього жанру – заповіти волинських шляхтичів
Василя Загоровського та Данила Братковського, уніатського єпископа Кирила
Терлецького. Ці пам‘ятки розглянуто як унікальні джерела до вивчення
специфіки національної свідомості русько-української еліти XVI–XVIII ст.
Ключові слова: мемуарно-автобіографічні твори, документалістика,
заповіт, Володимир Мономах, В. Загоровський, Д. Братковський,
К. Терлецький.