РАННЯ ПРОЗА В. ДРОЗДА І ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА: ПРОЕКЦІЇ ТРАНСФОРМОВАНИХ КОНЦЕПТІВ

Abstract

Висвітлено гіпотезу про можливу співвіднесеність художніх світів американського та українського прозаїків середини ХХ століття – одного
представника так званого „самотнього покоління” й одного із „шістдесятників”
у контексті світової культури як континууму міжлітературної рецепції. У центрі
статті – спроба аналізу повісті „Над прірвою у житі” (український переклад) і
роману „Катастрофа”, дотичних до них письменників, про яких триває полеміка
літературознавців.
Ключові слова: міжкультурна взаємодія, ідентичність, контекстуальність,
типологія, трансформація, парадигматика.