ПРО ВЕРСИФІКАЦІЙНУ ОСОБЛИВІСТЬ КОМПОНУВАННЯ ПОЕТИЧНИХ ДОБІРОК, ЛІРИЧНИХ ЦИКЛІВ ТА КНИГ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Abstract

У статті показано, що Леся Українка, формуючи добірки віршів, ліричні цикли та книги поезій, намагалася, крім урізноманітнення форм, використовувати принцип розміщення поруч віршів із різною формою. Однак, як й І. Франко, не абсолютизувала його. Зафіксовано три випадки «сусідства» поезій з однаковою формою. Приклади такого підходу до компонування віршів у більші єдності Леся Українка могла бачити в попередників та сучасників із німецької (Г. Гейне), російської (А. Фет) та української (І. Франко) літератур.

Ключові слова: віршова форма, метрика, ритміка, строфіка, римування, анакруза, клаузула.