ВІРШ Р. КІПЛІНГА «IF» У ФІЛОСОФСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Є. СВЕРСТЮКА

Abstract

У статті йдеться про філософську інтерпретацію Є. Сверстюка вірша Р. Кіплінга «ІИ». Зазначається, що в українському перекладі втрачено кіплін-гівський ритм та категоричність суджень, натомість бачимо вистражданого героя доби шістдесятих, зміну жанру першотвору: від заповіді до листа синові. Зауважено, що самобутня індивідуальність Є. Сверстюка-перекладача виявляється у використанні контекстуально та оказіонально трансформованих фразеологізмів, які не лише адекватно передають емоційно-експресивне наповнення оригіналу, але й подекуди загострюють і драматизують авторські вирази.

Ключові слова: інтерпретація, переклад, ритм, фразеологізм, рефрен, оказіоналізм.