ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Є. О. СВЕРСТЮКА ЯК ШКОЛА: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

Abstract

Увагу сконцентровано на літературознавчій і філософській значущості доробку Євгена Сверстюка як школи, уроки котрої важливо засвоювати. Розглянуто специфіку теоретичних засад Є. Сверстюка, визначено продуктивність його методологічних підходів. Схарактеризовано ємність Сверстюкової думки, об’єктивність та самовираз, ґрунтовність і доказовість його текстів. Діалогізм та вміння розуміти Іншого розкривається як засадничий принцип його праць, за яким будується їхня структура. Осмислюється система відтворення діалогічних відношень між письменниками та між національними літературами. Проналізо-вано роль вибору довірливої інтонації в діалозі. Відзначено чесність, інтелігентність та свободу його думки.

Доведено, що Є. Сверстюк у методологічному плані, ідучи в річищі сучасних європейських філософських концепцій, посідає власну світоглядну позицію.

Ключові слова: герменевтика, діалог, компаративістика, ментальність, методологія, ракурс, ракурсна постановка, рецепція, реципієнт, твір, часопростір.