ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ СТУДІЇ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА В КОНТЕКСТІ ЙОГО СВІТОГЛЯДУ

Abstract

У статті йдеться про поєднання публіцистики, ліризму й наукового підходу в шевченкознавчих студіях Євгена Сверстюка. Розглядаються взаємини двох митців крізь відстань часу (книга «Шевченко понад часом»), коли спорідненість світоглядів стає визначальною. У світогляді Сверстюка визначальними складниками є антирадянське дисидентство, християнська віра й патріотизм. Наголошується, що християнські цінності зумовлюють своєрідність вільнодумства й патріотизму Сверстюка. Йдеться також про суб’єктивізм літературної критики Сверстюка, який обертається більшою об’єктивністю, ніж академічні студії, об’єктивовані науковими підходами. Утверджується думка, що есеїстика Сверстюка про Тараса Шевченка, попри її ліричне суб’єктивне начало, експресивний пафос і публіцистичність, зіграла важливу роль в становленні шевченкознавства останніх десятиліть, наблизила Шевченка до сучасності, виявила глибинні прошарки творчості поета.

Ключові слова: Шевченко, есе, світогляд, християнство, патріотизм.