НАРОДНОРОЗМОВНІ ЕЛЕМЕНТИ В ЕПІСТОЛЯРНІЙ СПАДЩИНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ФОНЕТИЧНИЙ ТА МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВНІ

Abstract

Проаналізовано епістолярну мовотворчість Тараса Шевченка з огляду на специфіку її фонетичного та морфологічного рівнів. На рівні фонетики прокоментовано особливості рефлексації голосних фонем, відмінності у вживанні приголосних, комбінаторні звукові зміни, засвідчені в листовному спілкуванні Шевченка. З’ясовано чинники впливу на існування відмінностей у системі словозміни аналізованих текстів. Зауважено як давні відмінково-числові форми, так і вияви інноваційних процесів, передусім граматичної аналогії. Відзначено, що Тарас Шевченко відчував помітний вплив народнорозмовної стихії, використовуючи слова і словоформи, які не закріпилися як нормативні в сучасній українській літературній мові або ж були визнані розмовними.

Ключові слова: літературна мова, діалект, народнорозмовні елементи, епістолярна спадщина, фонетика, словозміна.