МОВНЕ БАЧЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО В ПОЕЗІЇ БОГДАНА ІГОРЯ АНТОНИЧА

Abstract

У статті проаналізовано мовні засоби творення образу Бога в поетичній спадщині Богдана Ігоря Антонича. Досліджено лексику найменувань, синонімічні ряди й перифрази, художні означення, синтаксичні особливості порівнянь, специфіку метафоричності й численні стилістичні фігури, посередництвом яких поет оригінально змальовує осіб Святої Трійці, не порушуючи при цьому канонів християнства.

Ключові слова: індивідуальна мовна картина світу, мовні засоби, лексика, синоніміка, тропи, метафоризація, синтаксична конструкція, стилістичні фігури.