ПІДСИЛЮВАЛЬНІ ЧАСТКИ У ВОЛИНСЬКО-ПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ

Abstract

На матеріалі збірника текстів «Г олоси з Волинського Полісся» розглянуто функціонування підсилювальних часток у волинсько-поліських говірках, що є дієвим засобом виділення (підкреслення, наголошення) важливого для діалекто-оповідача певного слова у зв’язних розповідях. Усі виявлені частки поділені на дві групи: власне підсилювальні частки та ті, які змінили свій статус, напр., із вказівних та заперечних на підсилювальні (аж, ба, вже, же (ж), навіть, не, -но, ну, от, ото, то, ще), а також ті, що стали частками внаслідок переходу із займенників, прислівників, сполучників та вигуків (а, ай, але, ах, вам, все, га, геть, ех, і (й), мені, о, ой, ох, саме, собі, та, так, таки, там, тобі). Вико-

ристання цих слів у поєднанні з мімікою, жестами, логічним наголосом, інтонацією дає можливість виділяти потрібне оповідачеві слово.

Ключові слова: зв’язне мовлення, підсилювальні частки, інтер’єктивація, стилістичне використання підсилень.