ЗАХІДНОПОЛІСЬКІ ПРИСЛІВНИКИ НА -КИ, -КА

Abstract

На матеріалі західнополіського говору проаналізовано прислівники на -ки, -ка, що належать до найбільш дискусійних проблем діалектного словотвору в українській, а також в інших слов’янських мовах. Установлено, що морфеми -ки, -ка та под., які поширюють прислівники, - це результат морфологічного розвитку вже окремих слов’янських мов. За походженням елементи -к-, -ек-, -ечк- та ін. кваліфіковано як абстраговані з іменникових форм суфікси, що втратили семантику демінутивності. Кінцеві елементи -и, -а - застиглі флексії

відповідно орудного відмінка множини та родового відмінка однини іменників чоловічого роду.

Ключові слова: говірка, ареал, прислівник, морфема, суфікс, адвербіалізація, аналогія.