КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ В “ПАРАЛІЗОВАНОМУ” СВІТІ ЗБІРКИ ОПОВІДАНЬ ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА “ДУБЛІНЦІ”

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу структурних ознак концепції людини в
“паралізованому” світі збірки оповідань Джеймса Джойса “Дублінці”. Порушено проблему екзистенції людини в “мертвому” місті Ірландії – Дубліні. Розглянуто характерні риси героїв оповідань Джеймса Джойса, засоби вираження
їхнього внутрішнього світу, означено їхню роль у висвітленні трагедії ірландського народу. На прикладі оповідання “Евеліна”, що є складовою частиною
збірки “Дублінці”, показано переживання самого автора.
Ключові слова: Джеймс Джойс, “відкритий” твір, “паралізований” світ,
наратив.