Olena Pchilka in the literary canon: historical-literary trends of the first and second thirds of the 20th century
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-37.virAbstract
The article presents a chronological historical and literary reconstruction of assessments of Olena Pchilka’s work and its positioning in the literary process of the second half of the 19th century. The article takes into account mainly the history of Ukrainian literature and literary criticism, representing both Soviet scholarship and diaspora literary studies. The History of Ukrainian Literature in Eight Volumes (Kyiv, 1967–1971) was chosen as the ultimate work to highlight the manipulative techniques that were prevalent during the period of Soviet totalitarianism. The comparison was made possible by the fact that in 2020–2021 a 12 volume History of Ukrainian Literature was published. The main method used was analytical criticism. The expediency of such an analysis is seen in the fact that the scientific community and society as a whole will have an accurate understanding of the characteristics and formation process of the views on Olena Pchilka (Olha Drahomanova-Kosach), and what discrepancies in interpretations need to be discussed and rethought. The theoretical basis is the work of M. Golka, J. Rüsen, and J. Topolskyi, with a notable contribution by T. Danyliuk-Tereshchuk, V. Kolkutina, V. Prokip, and O. Yablonska. As a result of the reconstruction, several time periods have been distinguished: O. Ogonovskyi’s history of literature (1893), 1891–1901, 1909 (represented by B. Hrinchenko’s evaluative judgements), 1910–1929, 1940–1960. The idea of Olena Pchilka's role in literary criticism has evolved: from Natalia Kobrynska’s assistant to an honoured writer, but such assessments were not based on a thorough analysis of her work. The most appreciative researcher of Olena Pchilka’s work was P. Odarchenko. In his works, we find attention to the wide genre palette of the writer's work, as well as an outline of evolutionary changes. It is noteworthy that P. Odarchenko represents diaspora literary studies. Soviet scholarship has consistently downplayed the role of Olena Pchilka, giving her the status of «another writer».
References
Академічна «Історія української літератури» в 10 томах (матеріали засідань науково-редакційної комісії, «Круглих столів», інших наукових обговорень та планів томів) (2005). Київ: Фенікс.
Барвінський, О. (1920). Історія української літератури. Львів.
Білецький, Д., Ступак, Ю. (1963). Українська дитяча література. Київ: Радянська школа.
Білецький, О. (1954). Історія української літератури. Київ: АН України.
Ґолька, М. (2022). Суспільна пам’ять та її імпланти. Київ: Ніка-Центр.
Грінченко, Б. (2021). Зібрання творів. Літературознавча спадщина. Кн. 1. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.
Донцов, Д. (1991). Мати Лесі Українки (Олена Пчілка). Дві літератури нашої доби. Львів, 154–175.
Дорошкевич, О. (1929). Підручник історії української літератури. Київ: Книгоспілка.
Дражевська, Л. (1950). Олена Пчілка – зірка українського відродження. Визначні жінки України. Серія I-ша. Об’єднання Українських Жінок на еміґрації, 5–33.
Єфремов, С. (1995). Історія українського письменства. Київ: Femina.
Єфремов, С. (1972). Коротка історія українського письменства. USA: «Життя і Школа».
Калениченко, Н. (1969). Олена Пчілка. Історія української літератури у 8 томах. Т. 4. Кн. 2: Література 70–90 років XIX ст. Київ: Наукова думка, 25–34.
Книш, І. (1956). Іван Франко та рівноправність жінки. Вінніпеґ.
Колкутіна, В. (2010). Олена Пчілка в рецепції Дмитра Донцова. Рідний край, 1, 105–110.
Легкий, М. (2020). Олена Пчілка. Історія української літератури у 12 томах. Т.7: Література 80–90-х років XIX століття. Кн. 1. Київ: Наукова думка, 420–432.
Лепкий, Б. (1941). Наше письменство. Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів. Краків: Українське видавництво.
Нарис історії української літератури (1945) / за ред. С. Маслова і Є. Кирилюка. Київ.
Огоновський, О. (1893). Ольга Косачева (Олена Пчілка). Огоновський О. Исторія литературы руской. Часть III. 2 воддѣлъ. Львов, 1072–1126.
Одарченко, П. (1965). Олена Пчілка як дитяча письменниця. Ми і наші діти. Торонто; Нью-Йорк, 241–248.
Оксаненко, П. (1947). Олена Пчілка. 98 роковини з дня народження. ПУ-ГУ, 6 липня, 18, 14.
Оксаненко, П. (1951). Олена Пчілка (До роковин смерти – 4 жовтня). Свобода, 6 жовтня, 3.
Оксаненко, П. (1955). Олена Пчілка (До 25-річчя з дня смерти). Свобода, 4 жовтня, 3–4.
Русова, С. (1945). Олена Пчілка. Наші визначні жінки. Літературні характеристики-силюети. Винипеґ, Канада, 50–53.
Рюзен, Йорн. (2010). Нові шляхи історичного мислення / пер. з нім. Володимир Кам’янець. Львів: Літопис.
Семчук, С. (1948). Начерк українського письменства. Йорктон-Винипеґ.
Сріблянський, М. (2016). Боротьба за індивідуальність (з літературного життя р. 1911 на Україні). Антологія української літературно-критичної думки першої половини XX століття. Київ: Смолоскип, 194–215.
Топольський, Єжи. (2012). Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації. Київ: Видавництво «К.І.С.».
Франко, І. (1980). Українська альманахова література. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Т. 27. Київ: Наукова думка, 95–108.
Франко, І. (1981). Наше літературне життя в 1892 році (листи до редактора “Зорі”). Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Т. 29. Київ: Наукова думка, 7–22.
Франко, І. (1981). Леся Українка. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Т. 31. Київ: Наукова думка, 254–274.
Франко, І. (1984). З останніх десятиліть XIX в. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Т. 41. Київ: Наукова думка, 471–530.
Чайковський, І. (1965). Замітки про «Молоду Україну» Олени Пчілки. Ми і наші діти. Торонто; Нью-Йорк, 249–251.
Чернишов, А. (1969). Для рідного театру. Прапор, 11, 92–95.
Чижевський, Д. (2003). Історія української літератури. Київ: ВЦ «Академія».
Шевельов, Ю. (2009). Троє прощань. І про те, що таке історія літератури. Шевельов Юрій. Вибрані праці у двох книгах. Кн. 2: Літературознавство. Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 744–753.
Яблонська, О. (2022). Творчість Олени Пчілки в дослідженнях діаспорного літературознавства. Українська філологія в контексті розвитку європейської наукової думки. Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 135–138.
