Конфлікт підміни понять у драматичній поемі Лесі Українки «У пущі» (проекція на екзистенціалістську драму)

Анотація

Підставою шукати аналогії у двох п’єсах – українській «У пущі» та
французькій «Калігула» Альбера Камю, – є та обставина, що обидва твори
відзначені тривалим процесом авторської роботи над текстом. Очевидно,
художник повертається до задуманого чи навіть готового тексту тому, що
шукає на поставлені в ньому питання відповідь, яку неможливо знайти або яка
суперечить очікуванням суспільства. Це підказує читачам і певну схожість у
проблематиці. В обох творах показано підміну істинних понять їхніми
сурогатами, які влаштовують більшість спільноти.
Драматична поема Лесі Українки «У пущі» пов’язана із досі
нерозв’язною підміною понять на шляху до свободи, а не лише з проблемами
мистецькими, які зазвичай літературознавці ставлять на перше місце. Метою
дослідження є прочитання соціально-філософського конфлікту – пошуки
шляхів до свободи та підміна понять у цьому пошуку як трагічна колізія – у
драматичній поемі «У пущі» через порівняння із пізнішою п’єсою
французького митця й філософа А. Камю «Калігула».
Філософські змісти, закладені в цих п’єсах авторами, не лежать на
поверхні. І не варто примірювати твори до традиційної драматичної форми.
Поетика «нової європейської драми» розвивалася шляхом зростання
театральної умовності, інтелектуалізації – «безпредметності», якщо
провести паралель з образотворчим мистецтвом, де тоді ж відбувалися
аналогічні процеси. Екзистенціалістська драма у доробку її найвизначніших
творців А. Камю та Ж.-П. Сартра показує саме таке зростання
«абстракціонізму» (умовно кажучи), навіть у порівнянні із драматургами
модерних напрямів у першій половині ХХ ст. Українська авторка йшла
самостійним шляхом, хоча про досягнення своїх колег-сучасників на зламі
століть знала. Її п’єса вирізняється новаторською поетикою:
інтелектуальний конфлікт утілений через протиставлення яскравих
індивідуальних персонажів-характерів. Авторка майстерно вибудовує
навантажені філософським змістом діалоги та монологи, водночас уміщує в
них психологічні підтексти, емоційні нюанси, насичує інтертекстуальними
зв’язками та багатою символікою.