Жанрові лімінальні трансформації в сучасній українській драмі
Ключові слова:
драма, трансформація, жанр, автор, трагіфарс, монодрама, лімінальнийАнотація
Сучасна українська драматургія у ХХІ ст. пройшла такі етапи розвитку (за концепцією лімінальності А. ван Геннепа і В. Тернера): сепарація як відмова від минулих зв’язків (з 2013 р.); лімінальність як етап умовної невизначеності, пошуку ідентичності, активних експериментів з формою, вибір жанру та мови; 3) інкорпорація (об’єднання), який сучасна драма проходить з початком повномасштабної війни. Етап лімінальності характеризується активними експериментами з жанрами та оприявнює жанрові трансформації, зумовлені сепарацією від канонів і усталених норм.
Мета статті – схарактеризувати та систематизувати жанрові лімінальні трансформації в сучасній українській драматургії.
Форми трансформацій в сучасній українській драмі зумовлені передусім специфікою авторського осмислення актуальних проблем сучасності, що оприявнено в лімінальних образах, опису лімінальних станів персонажів, лімінальному хронотопі тощо. Сучасний український драматург обирає для актуальної драми образ персонажа – українця, сучасника, який перебуває в пошуку власної ідентичності, передусім національної (етнічної, що висуває на перший план комплекс цінностей), відтак соціокультурної та гендерної. Такі теми, які обирають для художнього осмислення автори, впливають на зміни жанру і виявляють форму жанрової трансформації – тематичне оновлення. Сучасна актуальна драма демонструє такий вид трансформації, як родо-видову суміш через протистояння жанрів та заміну функції. Протистояння жанрів (жанр і контржанр) втілене у появі драми-щоденника, докудрами, жанрового утворення «текст для театру». Однією з форм трансформації жанру драми є жанровий синтез як спроба повернутися до початкового мистецького синкретизму. Це проявилося в оформленні жанру постдрами, яка представляє собою текст-начерк, що фіксує загальну режисерську ідею та оформлює її в повноцінний драматургічний текст групою митців під час роботи над виставою. Сучасна українська драма представлена передусім синтетичними жанрами, найбільш презенованими є трагіфарс і монодрама. Трансформаційні процеси в сучасній українській драматургії оприявнені також такими формами, як залучення вставних (позалітературних) жанрів та зміна масштабу.
