«Ноктюрн b-moll» Юрія Косача: народження трагедії з духу музики

Анотація

У статті аналізується повоєнна творчість Юрія Косача у контексті літературних пошуків української діаспорної літератури першої половини ХХ століття. Його історична проза прочитується у психологічному ключі з урахуванням культурно-історичного контексту.

Метою розвідки є осмислення «Ноктюрну b-moll» Юрія Косача крізь призму ідей ніцшеанства із залученням герменевтичного підходу широких позатекстових контекстів, зокрема інтермедіального аналізу. Основна увага звернення на втіленні у новелі Ю. Косача ідей Ф. Ніцше, висловлених у його праці «Народження трагедії з духу музики». Твір українського митця стає зразком ніцшеанської досконалої трагедії у поєднанні аполонівського (ідеальної зримої краси, овіяної мрійливим спогляданням) – вираженого у пластиці, та діонісівського (екстазу, нічного марення, віщого голосу) – вираженого передусім у музиці. Текстовий аналіз «Ноктюрну b-moll» Юрія Косача вписано у нок-тюрнову традицію та літературу європейського екзистенціалізму з урахуванням історичних обставин написання твору та ширшого контексту історичної прози про Другу світову війну.

Інтерпретацію проблематики увиразнено осмисленням інтертекстуальних елементів (зокрема цитат із творів Ф. Ніцше, А. Сілезіуса та ін.) та інтермедіальних вкраплень (Шопен, Моцарт, Равель, Пучіні та ін.). Основним принципом побудови тексту «Ноктюрну b-moll» визнано контраст як суперечність реального й ідеального, дійсності й міфу, гріха й викупу, добра й зла, низького й високого. Осмислено також проблему дисонансу у музиці та у літературі. Зображена у літературі екзистенція людського існування у межовій ситуації часто висвітлює ті сторони буття, які доводиться інтерпретувати уже «по той бік добра і зла». Такий методологічний підхід до аналізу прози Ю. Косача є новаторським в українському літературознавстві, що становить новизну цього дослідження.

Наголошено, що Ю. Косач вважав риси ніцшеанства важливою складовою українського модернізму початку ХХ століття, що вивело наше письменство на європейський рівень. У висновках констатується, що історична повоєнна проза Ю. Косача, зокрема у його осмисленні ідей ніцшеанства та екзистенціалізму є продовженням кращих традицій українського модернізму початку століття, водночас – втілення ідей кризової епохи. У його творі осмислення індивідуальної трагедії проектується на загальнонаціональну трагедію та ніцшеанську проблему світової скорботи.