Концепція лицарства як втілення патріотизму в драматургії Юліана Урсина Нємцевича
Ключові слова:
патріотизм, лицар-патріот, концепція лицарства, драма, трагедія, національний характер, кодекс лицаряАнотація
У статті розглянуто патріотизм як складову формування національної свідомості поляків
в історичних драмах і трагедіях Ю. У. Нємцевича. На матеріалі творів «Władysław pod Warną»,
«Kiejstut», «Jadwiga, królowa polska», «Chmielnicki», «Kazimiez Wielki» досліджено концепт
лицарства як втілення національного патріотизму. З’ясовано домінантні риси лицарського
кодексу: честь, благородство, жертовність, мужність, вірність, свободолюбство, релігійність та
їх актуальність у ситуації втрати Польщею незалежності. Головною рисою героїв-лицарів став
емоційний зв’язок із нацією та батьківщиною, що дав підстави для визнання патріотизму як
найбільшої особистої цінності. Образи лицарів згруповано за віком і становищем у соціальній
ієрархії: правителі, досвідчені солдати, молоді лицарі. Ю. У. Нємцевич зосереджує увагу на
різних аспектах створення образу лицаря-патріота. Перший – досвідчені воїни, які у своїх
діях керувалися суворою солдатською доблестю та почуттям громадянського обов’язку. Це
Ян із Мелешина («Kazimiez Wielki»), Ян Тарновський («Władysław pod Warną») та Кейстут
(«Kiejstut»). Герой драми «Ядвіга, польська королева» Конрад – втілення лицарської доблесті
та відданості королеві. Владислав Варненчик, герой драми «Владислав у Варні», є захисником
віри та церкви. Посвячення у лицаря, розуміння символічного призначення лицарського меча,
щита та обладунків відіграють важливу роль у створенні лицарського ідеалу. Доведено, що
фігуру лицаря можна трактувати не лише як особистий ідеал, вписаний у літературні тексти,
але й як алегорію польського національного характеру, носія патріотизму.
