Використання інноваційних методик у монографічному вивченні творчості Лесі Українки на уроках літературного читання
Ключові слова:
Леся Українка, монографічний підхід, методи, читацька компетентність, літературне читання, повість-казка, емпатія, критичне мисленняАнотація
У статті висвітлено особливості формування у здобувачів освіти наскрізних навичок, які
притаманні базовим ключовим компетентностям. Наголошено, що критичне мислення, робота
в команді, вміння спілкуватися, творчість, емпатія, здатність приймати рішення, висловлювати
власну думку є основою компетентнісного підходу в сучасному освітньому процесі, що
покликаний забезпечити інтеграцію учнів у суспільство, виховати особистість із національною
свідомістю. Розглянуто питання оновлення змісту літературного читання молодших школярів;
особливості впливу на розвиток особистості наскрізних тем і жанрів, які формують початки
системного критичного мислення; залучення сучасної української художньої літератури у
вивченні монографічних тем, біографічного матеріалу на прикладі вивчення життя й творчості
Лесі Українки. Читацька грамотність визначена як спільний результат трьох взаємопов’язаних
суб’єктів: читача, тексту й завдання. Ці три виміри взаємодіють у широкому соціокультурному
контексті, тому розглянуто аспекти організації форм читацької діяльності молодших школярів,
формування ключових компетентностей, у тому числі літературної компетентності на уроках літературного читання; можливості поєднання сучасного художнього твору з біографічним матеріалом
письменниці; стимулювання учнів до розвитку критичного мислення, формування світоглядних
уявлень, власного бачення, інтерпретацію під час читання художньої літератури; використання
інноваційних методик (графічний метод «Знаю – хочу знати – взнав», методи «Читання із зупинками»,
«Робота в малих групах», «Асоціативний кущ», інсценізація та інші) на уроках літературного читання; особливості формування творчої співпраці викладача й учнів. З’ясовано, що мотивація
до читання спонукає молодших школярів приймати рішення про доцільність використання нових
знань. Доведено, що в умовах особистісно орієнтованої професійної підготовки здобувачів освіти
зростає роль самопізнання, самоідентифікації, самоосвіти.
