Потебнянська основа класифікації рибальських найменувань

Автор(и)

  • Роман Вікторович Міняйло

Ключові слова:

О. Потебня, чуттєві сприйняття, аналітичні судження, рибальська лексика і фразеологія, первономени, усуспільнені найменування, усуспільнені метафоричні найменування

Анотація

У розвідці на основі власних досліджень запропоновано класифікацію
українських рибальських найменувань. За теоретичне підґрунтя класифікації
правили лінгвістичні погляди О. Потебні на природу чуттєвих сприйняттів та
їхню роль у постанні різноструктурних номінацій-суджень. Споконвічністю
рибальського промислу на теренах України визначено важливість вивчання
рибальських найменувань в аспекті історичної еволюції мислення. О. Потебня
розрізняв судження аналітичні й синтетичні, наголошуючи на первинності
аналітичних суджень із безпосередньо чуттєвого сприймання. На матеріалі
говірок української мови встановлено, що продуктивним способом творення
іхтіонімів і назв рибальських знарядь є універбація, наприклад: піща́нка ←
піща́на ри́ба, трав’я́нка ← трав’яна́ щу́
ка, поплавча́нка ← поплаво́чна у́
дочка
тощо. Найчастіше рибальські універби функціюють поруч із базовими
дволексемними найменуваннями. На основі проаналізованого матеріалу
виділено: первономени – сутнісні назви, значеннєва природа яких прозора, як і
властивості позначуваного, і залишається незмінною від первнів. Приналежність
майже всіх без винятку рибальських первономенів до лексико-семантичної групи
«Назви риб» пояснюється вже згаданою емпіричністю (відчуттєвою
пізнавальністю), що лежить в основі класифікації цих предметно-матеріальних
обʼєктів живої природи. Усуспільнені найменування – назви, що відбивають
етапи постання й удосконалювання рукотворних обʼєктів матеріального світу, а
також розвиток колективної думки у сприйманні обʼєктів і явищ довкілля.
Усуспільнені найменування властиві будь-якій тематичній групі лексики будьякої мови, пор.: грец. αθερινιά ʻгуста сітка, якою ловлять дрібну рибуʼ ← αθερίνα
ʻриба родини атеринових (Atherinidae) роду A. Atherinaʼ і укр. діал. плотвя́нка
‘дрібновічкова сітка з розміром вічка 22×22 мм’ ← плотва́
ʻневелика
прісноводна риба родини короповихʼ, карасьо́вка ‘крупновічкова сітка з
розміром вічка 50×50 мм і більше’ ← кара́сь (риба, що виростає більш крупною).
Усуспільнені метафоричні найменування – різноструктурні мовні одиниці
художньо-образного рівня колективного мислення, які можуть мати статус як
загальновживаних, так і професійних назв у певному територіально-мовному
континуумі: нижньонаддністрянське дої́ти ‘шарпати невід у процесі
рибальстваʼ, буковинське доки піде струг за саком ʻніколиʼ тощо.

Біографія автора

Роман Вікторович Міняйло

Міняйло Роман Вікторович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри
української лінгвістики, літератури та методики навчання Комунального закладу
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради; ORCID iD:
0000-0001-9392-594X; roman298@gmail.com

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Як цитувати

Міняйло, Р. В. (2020). Потебнянська основа класифікації рибальських найменувань. Волинь філологічна: текст і контекст, (29), 96–107. вилучено із http://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/893

Номер

Розділ

Лексичні параметри функціювання мови