«Ноктюрн b-moll» Юрія Косача: народження трагедії з духу музики
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-37.lanАнотація
У статті аналізується повоєнна творчість Юрія Косача у контексті літературних пошуків української діаспорної літератури першої половини ХХ століття. Його історична проза прочитується у психологічному ключі з урахуванням культурно-історичного контексту.
Метою розвідки є осмислення «Ноктюрну b-moll» Юрія Косача крізь призму ідей ніцшеанства із залученням герменевтичного підходу широких позатекстових контекстів, зокрема інтермедіального аналізу. Основна увага звернення на втіленні у новелі Ю. Косача ідей Ф. Ніцше, висловлених у його праці «Народження трагедії з духу музики». Твір українського митця стає зразком ніцшеанської досконалої трагедії у поєднанні аполонівського (ідеальної зримої краси, овіяної мрійливим спогляданням) – вираженого у пластиці, та діонісівського (екстазу, нічного марення, віщого голосу) – вираженого передусім у музиці. Текстовий аналіз «Ноктюрну b-moll» Юрія Косача вписано у нок-тюрнову традицію та літературу європейського екзистенціалізму з урахуванням історичних обставин написання твору та ширшого контексту історичної прози про Другу світову війну.
Інтерпретацію проблематики увиразнено осмисленням інтертекстуальних елементів (зокрема цитат із творів Ф. Ніцше, А. Сілезіуса та ін.) та інтермедіальних вкраплень (Шопен, Моцарт, Равель, Пучіні та ін.). Основним принципом побудови тексту «Ноктюрну b-moll» визнано контраст як суперечність реального й ідеального, дійсності й міфу, гріха й викупу, добра й зла, низького й високого. Осмислено також проблему дисонансу у музиці та у літературі. Зображена у літературі екзистенція людського існування у межовій ситуації часто висвітлює ті сторони буття, які доводиться інтерпретувати уже «по той бік добра і зла». Такий методологічний підхід до аналізу прози Ю. Косача є новаторським в українському літературознавстві, що становить новизну цього дослідження.
Наголошено, що Ю. Косач вважав риси ніцшеанства важливою складовою українського модернізму початку ХХ століття, що вивело наше письменство на європейський рівень. У висновках констатується, що історична повоєнна проза Ю. Косача, зокрема у його осмисленні ідей ніцшеанства та екзистенціалізму є продовженням кращих традицій українського модернізму початку століття, водночас – втілення ідей кризової епохи. У його творі осмислення індивідуальної трагедії проектується на загальнонаціональну трагедію та ніцшеанську проблему світової скорботи.
Посилання
Агеєва, В. (2003). Між екзотизмом і традицією. Проза про життя інших: Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі. Київ: Факт, 7–15.
Косач, Ю. (1946). Ноктюрн b-moll. Авґсбурґ: «Бібліотека МУР», видання часопису «Наше життя».
Косач, Ю. (2017). На варті нації. Київ: Талком.
Лановик, М. (2019). Поетика ноктюрну в ліриці Юрія Косача. Київські полоністичні студії: матеріали Міжн. наук. конф., м. Київ, 23–25 травня 2018 р. Т. ХХХV. Київ: Талком, 216–223.
Лановик, М., Лановик, З. (2015). Розвиток жанру літературного ноктюрну в епоху романтизму. Studia methodologica, 40, 79–94.
Ніцше, Ф. (2022). Народження трагедії. Невчасні міркування. Пер. з нім. О. Фешовець. Львів: Вид-во «Астролябія».
Петров, В. (2013). [Рецензія на:] Юрій Косач: Ноктюрн b-moll. Петров В. Твори: У 3 т. Т.2. Розвідки. Київ: Темпора, 825–828.
Рихло, П. (2005). Поетика діалогу: Творчість Пауля Целана як інтертекст. Чернівці: Рута.
Целан, П. (1998). Фуга смерті. Стус В. Твори: у 4-х т. Том 5 (додатковий). Переклади. Львів: Видавнича спілка Просвіта, 107–108.
Целан, П. (2003). Меридіан серця. Поезії. Пер. з нім. П. Рихла. Чернівці: Прут.
Шерех, Ю. (2003). Прощання з учора. Проза про життя інших: Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі. Київ: Факт, 209–253.
Angelus Silesius (1895). Cherubinisher Wandersmann (Geistreiche Sinn- und Schlussreime). Abdruck der ersten Ausgabe von 1657. Mit Hinzufügung des sechsten Buches nach der zweiten Ausgabe von 1675. Herausgaben von Georg Ellinger. Halle a.S. Max Neimeyer.
Felstiner, J. (1997). Paul Celan. Eine Biographie. Deutsch von Holger Fliessbach. München: C.H.Beck.