Феміністичні аспекти життєпису Елізи Ожешко та Олени Пчілки
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-37.vysАнотація
Мета публікації – на прикладі окремих фактів біографії українки Олени Пчілки та польки Елізи Ожешко визначити витоки формування у них феміністичних поглядів.
Результати. У ХІХ ст. погляди на роль і місце жінки в житті родини та суспільства починають зазнавати кардинальних змін. Окреслено, що ці зміни розпочинаються з сімейного виховання, яке, на думку обох письменниць, відіграє ключову роль у підготовці дівчаток до дорослого життя, закладає основу для реалізації їх особистісних потреб і бажань, виробляє чітку громадянську позицію. Важлива роль у цьому процесі відводиться матері, яка має сприяти тому, аби навчити доньку не лише хорошим манерам, рукоділлю, співу й танцям, але й розвинути почуття любові до рідної мови, шанобливе ставлення до народних традицій. З’ясовано, що в родині Драгоманових роль жінки й матері виходила за традиційні межі патріархального суспільства. Олена Пчілка – яскравий приклад нової жінки-матері, жінки-громадянки.
Визначено, що відсутність порозуміння з матір’ю спонукала Елізу Ожешко приділяти багато уваги питанням сім’ї та її ролі у формуванні наступних поколінь поляків, породила переконання, що саме в руках матерів доля і майбутнє нації. Жінка-мати не повинна забувати, що наявність сім’ї – це не лише привілей, а перш за все обов’язок. На її плечах лежить тягар виховання наступних поколінь, а отже, і відповідальність за долю майбутньої Польщі. Відзначено, що для повноцінного виконання цих функцій жінці не вистачає відповідної освіти, знань у вирішенні побутових проблем, фінансової незалеж-ності, оскільки жінки не можуть зреалізувати себе у багатьох професіях.
У висновках підкреслено, що особистий життєвий досвід Олени Пчілки та Елізи Ожешко вплинули на формування у них феміністичних поглядів, які руйнували патріархальні уявлення про жінку та її призначення.
Посилання
Богачевська-Хомяк, М. (1995). Білим по білому. Жінки в громадському житті України 1884–1939. Київ: Либідь.
Бовуар, С. (2017). Друга стать. Київ: Основи.
Забужко, О. (2007). Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. Київ: Факт.
Павличко, С. (2002). Фемінізм. Київ: Основи.
Пчілка, О. (1988). Твори. Київ: Дніпро.
Смоляр, Л. (1998). Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX – поч. XX ст. Сторінки історії. Одеса: Астропринт.
Detko, J. (1999). Eliza Orzeszkowa. Orzeszkowa E. Opowiadania. Warszawa: Czytelnik. 5–29.
Jankowski, E. (2013). Eliza Orzeszkowa. Warszawa: PIW.
Klarner, Z. (2007). Eliza Orzeszkowa. Warszawa: Czytelnik.
Orzeszkowa, E. (1974). O sobie. Warszawa: Czytelnik.
Orzeszkowa, E. (1981). Listy zebrane. Wrocław: ZNiO. T. 7.
Przewóska, M. Cz. (2009). Eliza Orzeszkowa w literaturze i w ruchu kobiecym. Kraków: Wydawnictwo literackie.
Walker, R. Black. (2002). White and Jewish: Autobiography of a Shifting Self . New Jork.
Żmigrodzka М. (1965). Orzeszkowa. Młodość pozytywizmu. Warszawa: PIW