Феномен «Сам як Інший» в українсько-вірменських взаємовіддзеркаленнях
Ключові слова:
І. Калинець, Н. Кучак, поезія, переспів, образ, метафора, тема, мотив, жанр, традиція, міжмистецька взаємодія, культурно-історичні епохиАнотація
У центрі дослідження постає філософський феномен «Сам як Інший» у його проекції на сферу культури, зокрема літературу. Метою статті є осмислити цей феномен як життєвий досвід митців різних епох і національних традицій на прикладі україномовних переспівів Ігоря Калинця стародавньої поетичної збірки вірменського поета Наапета Кучака.
Методологічною основою розвідки обрано концепції самоідентичності провідних феноменологів ХХ століття – М. Гайдеґґера, Г.-Ґ. Ґадамера, П. Рікера у поєднанні з ідеями Ентоні Сміта про внутрішній світ етнічності (що фіксується міфом,
спільними предками, спільною пам’яттю, мовою, елементами культури) та концепціями етно-символізму А. Армстронга. Автори дослідження послуговуються такими методами: генетико-контактним (при аналізі рецепції творів, здійснених переспівів); типологічним (при висвітленні перегуків та паралелей, не спричинених процесом контактів чи запозичень);
культурно-історичним – з метою окреслення широкого історичного тла появи та розвитку аналізованих мистецьких явищ; біографічним – задля осмислення впливу життєвих доль митців на процес їхньої творчості.
Аналіз айренів зі збірки «Увійти в сад» здійснено із урахуванням широких контекстів – часових, культурних, національних, релігійних (християнства, ісламу, суфізму, східного містицизму), у зв’язку із традиціями древніх народних співців від Наапета Кучака до Саят-Нова; водночас простежується зв’язок із дискурсом шістдесятництва, зокрема творчістю Сергія
Параджанова, в якій репрезентовано простір української та вірменської культур.
Основна увага звернена на особливості жанру айрена, проаналізовано основні його різновиди – айрени любовні, айрени скитання, айрени-роздуми; у ширшому сенсі – традицію східної мініатюри та її репрезентації в українському культурному просторі. Наголошується на спільності семантичних полів образів, метафор, тем та мотивів.
У висновках констатується, що подібність загальнолюдського досвіду митців-вигнанців, митців-страдників, а також суголосність світоглядів віддалених у часі авторів різних національностей стає головною причиною подібних образів, мотивів і тем у їхніх творах. У процесі таких рефлексій викристалізовується ідея «Сам як Інший», яка передбачає взаємні відлуння і перегуки не лише на рівні окремих особистостей, а й на рівні різнонаціональних жанрів, різних епох та культур загалом.
