«Юдина зрада» в художніх інтерпретаціях А. Кримського, С. Черкасенка та Лесі Українки. Компаративний аспект

Анотація

У статті творчість Агатангела Кримського, Спиридона Черкасенка та Лесі Українки розглядається у зіставних (національна література) та порівняльних (інонаціональне середовище Біблії) контекстах. Інтертекстуальні звʼязки у дослідженні взято за основу розбудови художнього тексту, специфіки його функціонування у системі першоджерело – письменник – інтерпретація. Відтак метою праці постає виявлення особливостей поетики чільних українських митців порубіжної епохи, зокрема визначальної у модернізмі сюжето- та сенсотвірної самопроєкції творчої особистості через «посередництво» сакрального міфологічного тексту-донатора. Теоретико-методологічну базу дослідження склали здобутки компаративістики, зокрема у царині історичної та порівняльної типології, жанрології і тематології. Важливими з огляду на сакральний текст-донатор виявилися напрацювання біблеїстики і, відповідно, методи «аналізу дискурсу» та «історії ідей».

До результатів наукових пошукувань у заявлених напрямках належить: зіставне окреслення способів роботи митців із фактологічним матеріалом; виявлення особливостей стилю й художньої манери письменників; визначення провідних для трьох митців ідейно-сюжетних моделей у взаємодії з першоджерелом; аналіз механізмів розбудови та функціонування персонажної сфери; вивчення авторських рішень головної колізії євангельського «сюжету зради»; оприявлення алгоритмів упливу тексту на читача. Висновки статті увиразнюють окреслені результати, зокрема вдале фронтальне застосування методів компаративістики для дослідження художніх явищ мононаціонального регістру. Успішним також виявилося і застосування порівняльної методики у роботі з біблійним матеріалом. Посутніми тут видаються виокремлені авторські потрактування вічного сюжету, де кожен із митців зумів оприявнити його власну оригінальну версію.