«Орлове гніздо» Олени Пчілки: текст і контекст
DOI:
https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-37.pasАнотація
Статтю присвячено аналізу досі ще не опублікованої історичної поеми Олени Пчілки «Орлове гніздо». Окремі друковані фрагменти не дають змоги повністю осягнути глибину ліро-епічного мислення авторки та всі грані її мистецького хисту. Відтак метою статті є історія написання поеми, її композиція та поетикальні особливості. Для реалізації окресленої мети задіювалися текстологічний та біографічний методи, а також поєднання порівняльного та культурно-історичного підходів.
Результати. Зʼясовано, що поема таки була повністю завершена до 1890 р. Авторка навіть планувала опублікувати її у часописі «Зоря». Важко зрозуміти з яких саме причин цього не сталося. А так чи так було втрачено окремі частини її чи не найкращого здобутку. Письменниця вважала, що нічого кращого вже не напише, адже вклала в цю поему всю душу. Досить високо оцінює «Орлове гніздо» й Леся Українка, зокрема вивищуючи його над романом М. Старицького «Молодість Мазепи».
Насправді поема Олени Пчілки більше перегукується із п’єсою «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської, що вийшла друком 1911 р. Обидва твори тематично досить близькі. Основні ж відмінності зумовлені вибором жанру: історична п’єса на пʼять дій у Старицької-Черняхівської, ліро-епос в Олени Пчілки. Це вплинуло й на відмінності в моделюванні подієвого плану.
«Орлове гніздо» займає особливе місце в корпусі поем Олени Пчілки. У доробку письменниці є шість творів зазначеного жанру, де за досить короткий період (менше десятиліття) авторка еволюціонує від народно-фольклорної тематики в «Русалці» до вищих культурних регістрів: переосмислення відомих біблійних сюжетів («Юдіта», «Пророк», «Дебора») й освоєння національної історії («Козачка Олена», «Орлове гніздо»). Власне, і в першій («Козачка Олена»,1883), й останній поемі («Орлове гніздо», орієнтовно 1888–1889 рр.) Олена Пчілка звертається до часів гетьманування Петра Дорошенка (1665–1676). Період Руїни видався особливо цікавим тими зрушеннями, що відбувалися в українському житті середини XVII ст.
Висновки. Успішно апробована Пчілкою тема знайшла продовження в українському літературному процесі того часу. Варто тут згадати прозаїка, драматурга М. Старицького, а також авторок молодшого покоління – Л. Старицьку-Черняхівську та Лесю Українку.
Посилання
Виноградський, Ю. (1927). Марія Дорошиха: З Сосницької старовини. Історико- Географічний Збірник, Т. І, 33–35.
Грушевський, М. (1967). Ілюстрована історія України. Нью-Йорк: Видавництво Чарторийських.
Колодяжинська (1912). Подоріж до Чигирина. Рідний край, 3, 13–19.
Літопис Самовидця (1971). Київ: Вид-во «Наукова думка».
Луговий, О. (1942). Визначне жіноцтво України. Торонто: Накладом автора.
Петровський, М. (1930). Нариси з історії України XVII – початку XVIIІ століть: Досліди над літописом Самовидця. Харків: Державне видавництво України. Том 1.
Пчілка, О. (1971). Лист О. Борковському від 27(08).ХІІ(І).1889(1890). Леся Українка. Документи і матеріали. Київ: Наукова думка.
Пчілка, О. Лист В. Лукичу від 10(22).ХІ.1890. ІЛ. Ф. 61. Од. зб. 820.
Пчілка, О. Орлове гніздо. Чистовий автограф. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка АН України. Ф. 28. Од. зб. 42.
Пчілка, О. (1990). Орлове гніздо. Поема (уривки). Соціалістична культура, 10, 12–13.
Пчілка, О. (1910). Петро Дорошенко (З поеми “Орлове гніздо”). Рідний край, 39, 5–7.
Романов, С. (2019). «Бояриня» Лесі Українки та «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської: діалог текстів у співвіднесенні історіософських підходів. Волинь філологічна: текст і контекст, 26, 156–177.
Семенко, С. (2010). Олена Пчілка – редактор «Газети Гадяцького земства». Образ: щорічний науковий збірник, 11, 76–82.
Смолій, В., Степанков, В. (2011). Петро Дорошенко. Політичний портрет. Київ: Темпора.
Старицька-Черняхівська, Л. (2000). Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари. Київ: Наук. думка.
Українка, Леся. (2021). Повне академічне зібрання творів у 14 томах. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки.
Шевченко, Т. (2012). Кобзар. Харків: Клуб сімейного дозвілля.
