Імагологічна проблематика в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня»
Ключові слова:
імагологія, драматична поема, «свій», «чужий», проблема, конфлікт, образ, ідентичність, етнопсихологіяАнотація
У статті досліджено особливості висвітлення імагологічної проблематики 
в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня». До аналізу залучено розвідки як 
вітчизняних, так і закордонних науковців, які зосередили увагу на засадничих 
аспектах імагології. Теоретико-методологічною базою дослідження послужили 
праці В. Будного, О. Веретюк, Н. Кіор, Дж. Лірсена, Д. Наливайка, Д.-А. Пажо, 
В. Якимович, які торкаються різних аспектів імагології та імагологічного 
дискурсу. На їхній основі простежено специфіку таких понять, як літературна 
імагологія, етнообраз, національний стереотип, а також чинники, які впливають 
на зображення інших народів і країн. Особливу увагу звернено на конфлікт 
свій / чужий, який може реалізовуватися крізь призму історичних, суспільнополітичних та особистих протистоянь. Для дослідження імагологічної 
проблематики в «Боярині» Лесі Українки використано елементи біографічного, 
порівняльно-історичного, типологічного й герменевтичного літературознавчих 
методів, що дало змогу детально проаналізувати суспільно-політичні, 
етнопсихологічні, культурні відмінності, закладені в опозиціях 
«свій» / «чужий», «я» / «інакші». Проілюстровано, що імагологічна 
проблематика в «Боярині» Лесі Українки виводить твір поза конкретні 
хронологічні виміри й акцентує увагу на непоправній втраті національної 
ідентичності. Виявлено, що, зображаючи головних героїв поза Батьківщиною,
Леся Українка створила образ мігрантів, а головний герой зображений як 
чужий і для козаків, і для царських слуг. Указано, що в п’єсі як на 
особистісному, так і на національному рівні функціонують опозиційні пари 
«тут» / «там», «у нас» / «у вас», Україна / Московія. Доведено, що ставлення до 
жінки теж сигналізує про відмінності двох культур. Проілюстровано, що 
російські звичаї і традиції головна героїня сприймає як «інакші», «чужі». 
Простежено, що насильна зміна національного одягу на російський підкреслює 
втрату ідентичності. Імагологічну проблематику закладено в такі лексеми, як 
«зайди», «хохлушки». Виявлено, що через головні образи твору порушено 
проблеми асиміляції і втрати національної ідентичності. Доведено, що 
стереотипний образ «чужого» залежить від наявних або ймовірних загроз, 
відтак проєктується на сучасні історичні події.
 
							