Імагологічна проблематика в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня»

Анотація

У статті досліджено особливості висвітлення імагологічної проблематики
в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня». До аналізу залучено розвідки як
вітчизняних, так і закордонних науковців, які зосередили увагу на засадничих
аспектах імагології. Теоретико-методологічною базою дослідження послужили
праці В. Будного, О. Веретюк, Н. Кіор, Дж. Лірсена, Д. Наливайка, Д.-А. Пажо,
В. Якимович, які торкаються різних аспектів імагології та імагологічного
дискурсу. На їхній основі простежено специфіку таких понять, як літературна
імагологія, етнообраз, національний стереотип, а також чинники, які впливають
на зображення інших народів і країн. Особливу увагу звернено на конфлікт
свій / чужий, який може реалізовуватися крізь призму історичних, суспільнополітичних та особистих протистоянь. Для дослідження імагологічної
проблематики в «Боярині» Лесі Українки використано елементи біографічного,
порівняльно-історичного, типологічного й герменевтичного літературознавчих
методів, що дало змогу детально проаналізувати суспільно-політичні,
етнопсихологічні, культурні відмінності, закладені в опозиціях
«свій» / «чужий», «я» / «інакші». Проілюстровано, що імагологічна
проблематика в «Боярині» Лесі Українки виводить твір поза конкретні
хронологічні виміри й акцентує увагу на непоправній втраті національної
ідентичності. Виявлено, що, зображаючи головних героїв поза Батьківщиною,
Леся Українка створила образ мігрантів, а головний герой зображений як
чужий і для козаків, і для царських слуг. Указано, що в п’єсі як на
особистісному, так і на національному рівні функціонують опозиційні пари
«тут» / «там», «у нас» / «у вас», Україна / Московія. Доведено, що ставлення до
жінки теж сигналізує про відмінності двох культур. Проілюстровано, що
російські звичаї і традиції головна героїня сприймає як «інакші», «чужі».
Простежено, що насильна зміна національного одягу на російський підкреслює
втрату ідентичності. Імагологічну проблематику закладено в такі лексеми, як
«зайди», «хохлушки». Виявлено, що через головні образи твору порушено
проблеми асиміляції і втрати національної ідентичності. Доведено, що
стереотипний образ «чужого» залежить від наявних або ймовірних загроз,
відтак проєктується на сучасні історичні події.