Дух творчості Лесі Українки як вирок для митця: досвід одного вірша

Анотація

У статті досліджено проблему текстової інтерпретації поетичного твору у ракурсі
герменевтичної методології на прикладі аналізу поезій українського дисидента-шістдесятника
І. Калинця. Підкреслено перевагу герменевтичного аналізу над формалістським у випадку
інтерпретації творів, що містять підтекст, езопову мову, алегорію, іносказання та інші прийоми
передачі множинності значень, до яких найчастіше вдавалися письменники поневолених
літератур для того, щоби висловити заборонені ідеї чи табуйовані теми. Основна увага звернена
на рецепцію творчості відомої української художниці С. Шабатури у поезіях І. Калинця,
найширшим контекстом якої є художній світ, семіосфера чи загалом мистецький дух Лесі
Українки. Простежено зв’язок артистичного мислення С. Шабатури із доробком волинської
письменниці, а також рецепція постаті мисткині-шістдесятниці її друзями та побратимами
крізь призму спорідненості з визначною поеткою (зокрема, на основі листування С. Шабатури
та В. Стуса періоду табірного ув’язнення). Вибудовано концепцію складної взаємодії творчості
різних поколінь українських митців, що були пройняті екзистенційним профетичним
духом відродження поневоленої нації. На основі праці Д. Донцова «Поетка українського
Рісорджімента» (1922) простежено спорідненість двох історичних періодів – зламу ХІХ–ХХ
віків у царській Росії й шістдесятництва в радянську епоху та творчих поривань української
інтелігенції у цих умовах. На прикладі віршів І. Калинця про С. Шабатуру продемонстровано
доцільність залучення широких позатекстових контекстів (історичного, культурологічного,
психологічного, філософського та ін.) для інтерпретації поетичного тексту. Осердям статті є
аналіз поезії І. Калинця «Вдруге заарештували мою Стефу…» зі збірки «Реалії» (1972) періоду
«Пробудженої Музи», яка містить численні алюзії, натяки та прямі вказівки на реалії арешту
українських митців-дисидентів, зокрема вказує на «крамольні» експресіоністські гобелени
«Кассандра» та «Леся Українка» С. Шабатури, які стали причиною її арешту. Частковий
зіставний аналіз символічних образів гобеленів із символікою творів Лесі Українки дає підстави
стверджувати, що творчий дух української поетеси став вирішальним для вироку С. Шабатури.
Стверджено, що без врахування численних позатекстових чинників аналізований вірш
залишається незрозумілим і «затемненим» для читацької рецепції та фахової інтерпретації,
а тому в дискусії про літературознавчу інтерпретативну методологію подібні приклади є
переконливим аргументом на користь герменевтичного підходу та доводять його беззаперечну
перевагу.