Психоаналіз за методом поета Володимира Свідзинського

Автор(и)

  • Марія Моклиця

Анотація

У статті йдеться про авторський психологізм поезії, зумовлений тим, що Володимир Свідзинський зробив рефлексію органічною частиною творчого процесу. Як людина розумового психологічного типу (за типологією К.Г.Юнґа), Свідзинський мотивує творчість розгадуванням визначальних загадок буття, пошуком таємниць і прихованих сенсів. Головна сфера зацікавлення – глибини власного несвідомого. Свідзинський сформував цілу систему науково виправданих засобів балансування на межі свідомого і несвідомого. Його вабить світ сновидінь, він знає, що саме там він може знайти відгадку багатьох таємниць. Але міцний сон – це неволя мислі, свідомості, це влада тьми несвідомого, яка у Свідзинського часто асоціюється з короткочасною смертю. Найоптимальніший творчий стан – дрімота, коли звільняються від влади розуму і зринають на поверхню дивні, химерні образи несвідомого, але мисль, не приспана цілком, здатна їх споглядати. Така особливість творчого процесу притаманна багатьом сюрреалістам. Ключові слова: психоаналіз, розумовий психологічний тип, Свідзинський, сюрреалізм.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-15

Як цитувати

Моклиця, М. (2018). Психоаналіз за методом поета Володимира Свідзинського. Волинь філологічна: текст і контекст, (24), 154–170. вилучено із https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/767