ЛЕСЯ УКРАЇНКА ПРО МУЗИКАЛЬНІСТЬ ТВОРІВ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ: ГЕНЕЗА І СМИСЛОВЕ НАПОВНЕННЯ
Анотація
У статті розглянуто характеристику музичних особливостей оповідань Ольги Кобилянської, викладену в статті Лесі Українки «Писателі-русини на Буковині». Наведено приклади перегуків у біографіях і творчості письменниць, особливу увагу приділено музичним паралелям. Закцентовано на факті паралельного створення новели О. Кобилянської «Valse melancolique» та нарису Лесі Українки «Голосні струни», у яких музика стала «канвою» літературного твору й засобом для втілення своєрідної форми автобіографічності - життєпису душі. За прикладами простежується генеза рідкісної ментальної та творчої співзвучності, що обумовила появу й певне смислове наповнення міркувань Лесі Українки. Подано, зокрема, тлумачення понять «симфонія» і «симфонічність» із погляду особливостей музичного жанру та їхнє потрактування в контексті статті Лесі Українки. Ідеться також про існування певного зв’язку між пориванням душі до надлюдського ідеалу, «ins Blau», із музичною сферою.
Ключові слова: музика, симфонія, ins Blau, гармонія, душа, «Писателі-русини на Буковині», «Valse melancolique», «Голосні струни».