“КЛАРНЕТИЗМ” ЯК ВИХІД У ТРАНСЦЕНДЕНТНЕ: НА МЕЖІ ТЕОЛОГІЇ

Abstract

Автор статті доводить, що “кларнетизм” Павла Тичини як творчий метод є
засобом поета ввійти в трансцендентний світ Абсолюту й увести в нього читача
через субстанції світла, музики та ритму, які мають образне втілення в поезії
Тичини і притаманні Богові як істина, гармонія та порядок.
Ключові слова: “кларнетизм”, образ, символ, символізм, ліричний герой,
трансцендентний, Абсолют, Біблія, світло, музика, ритм.