Участь Михайла Рудницького у роботі Філологічної секції НТШ

Анотація

Участь Михайла Рудницького, постаті абсолютно неакадемічної,
стихійної, скептично налаштованої до української науки та українського
наукового середовища, у діяльності Наукового товариства ім. Шевченка, яке на
той час виконувало роль української академії наук – видається парадоксальною
і несподіваною. Проте виявилася цікавою, неординарною і по-своєму
потрібною як самому вченому, так і Товариству.
Судячи із записів у Хроніці НТШ, він був активним членом Філологічної
секції і регулярно виголошував доповіді та реферати, іноді доволі резонансні.
Від часу вступу до секції майже весь час був її секретарем, референтом
наукових засідань та дискусій. У 1935 р. у складі Філологічної секції була
організована Комісія літературознавства. На першому засіданні Комісії
М. Рудницького обрано її головою, брав участь у редагуванні видань НТШ.
Активність ученого в НТШ можна відслідкувати за звітами Хроніки НТШ та
протоколами засідань Філологічної секції.

Наукові зацікавлення М. Рудницького кінця 1930-х років скеровані в
площину компаративістики, а також теорії і методології літературних
досліджень. Частково, мабуть, під впливом наукових пошуків його давнього
літературного вчителя Остапа Ортвіна. М. Рудницького, серед іншого, цікавила
актуальна на той час у польських наукових колах літературознавча
феноменологія, зокрема, наукові ідеї і теорії Р. Інґардена. Частково тематика
рефератів, котрі М. Рудницький виголошував на засіданнях
Специфічне ставлення М. Рудницького до гуманітарної науки — одна із
причин його багатолітнього протистояння з Філологічною секцією НТШ.
Рудницький вважав, що гуманітаристика, а зокрема літературознавство, не
може вважатися академічною наукою, рівнозначною з науками точними чи
природничими, оскільки містить значну долю суб’єктивності, не оперує
фактами і точними даними, не опирається на досліди.