Висловлення вірогідної модальності в сучасному політичному дискурсі: ранжування та особливості вираження

Автор(и)

  • Наталія Миколаївна Костусяк

Ключові слова:

вірогідна, дебітивна, заперечна, питальна, емоційнооцінна модальність, дієслово, модальний прислівник, частка.

Анотація

У статті запропоновано кількарівневу інтепретацію висловлень із
модальним значення вірогідності. Узято до уваги два аспекти: 1) вияв власневірогідності та низки варіантів, що є наслідком модальних зсувів, витворення
контамінованих (вірогідних та супровідних) модальних відтінків, зумовлених
ситуативно-прагматичними умовами комунікації; 2) розгляд вірогідної
модальності в дискурсоцентричному аспекті, з акцентом на конкретні ситуації
спілкування політиків, їхній комунікативний намір, мету спілкування та ін.
Зазначені кваліфікаційні принципи дали змогу вказати на високий ступінь
суб’єктивності висловлень аналізованого модального плану, їхню здатність
характеризувати всю структуру й подану в ній інформацію загалом та
реалізувати семантику можливості, імовірності, припущення, сумніву.
Зорієнтованість на семантико-прагматичне навантаження висловлень
вірогідного модального плану зумовило їхнє об’єднання у дві групи зі
значеннями: 1) власне-вірогідності, які експлікують різного ступеня
припущення мовця щодо певного факту; 2) контамінованої вірогідності, що
поєднує кілька модальних значень, зокрема: а) вірогідності й дебітивності;
б) вірогідності й заперечення; в) вірогідної й питальної модальності (зазвичай
ідеться про риторичні питання, які виявляють послаблення питальної інтенції);
г) вірогідності, питальності й прихованої, частково знебарвленої
спонукальності; ґ) вірогідної, заперечної й емоційно-оцінної модальностей. За
аналізу зазначених конструкцій закцентовано увагу на їхньому емоційноекспресивному забарвленні, яке переважно є негативним. З’ясовано, що
маркування висловлень вірогідної модальності пов’язане з різними мовними
рівнями. Спостережено, що на цій функції спеціалізовані власне-дієслова
(вагатися, видаватися, здаватися, припускати, сумніватися), вербалізовані
прикметники (невпевнений, непевний), модальні прислівники (здається,
мабуть, можливо та ін.), частки (навряд чи, наче, неначе, неначебто тощо).

Біографія автора

  • Наталія Миколаївна Костусяк

    Костусяк Наталія Миколаївна – доктор філологічних наук, професор кафедри
    української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі
    Українки; ORCID ID 0000-0002-9795-6038; kostusyak.nataliia@eenu.edu.ua

Завантаження

Опубліковано

2020-03-05

Номер

Розділ

Функційний аспект мови крізь призму змін наукових парадигм

Як цитувати

Висловлення вірогідної модальності в сучасному політичному дискурсі: ранжування та особливості вираження. (2020). Волинь філологічна: текст і контекст, 29, 20-32. https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/888