Особистісний іміджбілдинг Лесі Українки (за епістолярієм письменниці)
Ключові слова:
імідж, стиль, етнічний, одяг, шиття, колір, фотографіяАнотація
Стаття присвячена персональному іміджбілдингу Лесі Українки на 
матеріалі епістолярних свідчень письменниці. З’ясовано, витоки та тлумачення 
поняття іміджу та стилю, що асоціюється з самовираженням особистості, вплив 
письменників на маніфестацію своєю зовнішністю певних смислів, зокрема 
національних (Тарас Шевченко, Іван Франко). Питання іміджу письменниці 
однією з перших порушила Оксана Забужко, яка наголосила на тривалій 
заангажованості інтерпретацій художньо-наукового образу Лесі Українки. 
Листи авторки репрезентують різні її іпостасі та тлумачення екзистенційного 
вибору авторки, її пріоритетів в одязі. В основному іміджбілдинг Лесі Українки 
був підпорядкований її професійній репутації української літераторки зі 
шляхетного роду. Приділена увага формуванню смаку дівчинки в родині. У 
центрі дослідження перебуває досвід Лесі Українки як модельєрки і кравчині, 
оскільки дуже часто вона сама собі шила одяг або адаптувала куплене вбрання. 
Доведено, що Леся Українка орієнтувалася в модних тенденціях, зокрема 
європейських, чому спияв її мандрівний спосіб життя. Разом з тим вона 
прагнула модернізувати традиційні одяг та прикраси українців, наповнюючи 
народні деталі у своєму вбранні іміджевим смислом. Серед знакових атрибутів 
образу письменниці виокремлено капелюшки (фетрові, солом’яні). Приділено 
увагу кольоровій гамі одягу письменниці, її схильності до яскравих деталей в 
молоді роки, тяжіння до білого кольору та поступовий вибір домінантної у 
своєму гардеробі чорної барви, яка підкреслює її орієнтацію на діловий стиль і 
водночас знаменує особливості трагічного внутрішнього світу. 
Прокоментовано камуфляж як одну з функцій автобілдину письменниці. 
Окремо виділено рецепцію Лесі Українки власних фотографій, здатність до 
самоіронії щодо своїх зображень, її дискомфорт у межах комільфо. 
Дослідження довело, що іміджбілдинг Лесі Українки характеризують такі 
пріоритети європейської жінки-інтелектуалки фендесьєклівської доби: 
елегантність, стриманість, шляхетність. Разом з тим оригінальності її образу 
додавала гендерно-атракційна та національна риторика тогочасної еліти.
 
							