Володимир Свідзінський та Василь Стус у дзеркалі мемуаристики і сучасної критики
Анотація
Імена двох поетів становлять своєрідну бінарну опозицію, у якій 
протиставлені і творчі принципи обох, і найголовніші мотиви лірики, й 
особистісні риси їхніх уявних образів у свідомості сучасника-реципієнта. 
В. Свідзінський відповідає уявленням про митця-модерніста – далекого від
суспільних проблем, заглибленого в себе, відданого лише творчості та красі, а 
Стус представляє «традиціоналіста» і, зрештою, не стільки поета, як 
«громадянина», на роль якого його прирекли суспільні умови. Мемуари 
неминуче показують аберацію особистої точки зору їхнього автора у зв‘язку 
зі зміною суспільного клімату. Раніша аберація спричиняє пізніший ефект 
«відкриття»: найскромніший з усіх виявився найбільш значущою, знаковою 
постаттю доби. Сучасна мемуаристика про Свідзінського й Стуса, поза 
біографічною цінністю, важлива також тим, що виявила стереотипи уявлень 
про поетів-класиків, які доводиться зживати, оскільки вони тримають 
суспільну думку в шорах упереджень та догм. 
Ключові слова: мемуаристика, критика, рецепція, образ-імідж, 
стереотип, В. Свідзінський, В. Стус.
 
							