«Поїзд мерців» Юрія Шкрумеляка: особливості стрілецької генераційної та жанрової свідомості

Abstract

Проаналізовано твір Юрія Шкрумеляка (1895-1965) «Поїзд мерців» (1922)
під назвою «Картини жертв і трудів». У центрі складної жанрової структури –
візія стрілецького чину 1919 року в історично та генераційно-значущих
вузлових моментах, які алегоризуються і символізуються одночасно, подана у
хронологічній послідовності: «Перехід через Збруч», «За Соборність», «В
Київі», «Перше листопада», «Катастрофа дозріла» тощо. Таким чином жанрова
структура твору виростає внаслідок синтезування документальних і художніх
стратегій, хронікарсько-літописних та художньо-візійних завдань. Нарис,
хроніка, етюд, алегорія, імпресія, новела, щоденник, роман, спомин в
сукупності ідентифікують наратив Ю. Шкрумеляка, засвідчуючи жанровий
синтез генологічної свідомості автора, що його зумовила генераційна травма
стрілецького покоління.
Ключові слова: Юрій Шкрумеляк, «Поїзд мерців», жанр, генераційна
свідомість, жанрова свідомість, жанровий синтез.